Структура та зміст родового циклу в бойків (XIX - поч. XX ст.)

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний педагогічний Університет

Імені Володимира Гнатюка

Кафедра нової та новітньої історії та методики викладання історії

Курсова робота

Структура та зміст родового циклу в бойків (XIX - поч. XX ст.)

Студента 42 групи

Історичного факультету

В.В. Клапків

Науковий керівник

кандидат історичних наук

Л.В. Костюк

Тернопіль - 2010

Зміст

Вступ

Розділ I. Передродовий період

1.1 Поводження "породіллі"

Розділ II. Родовий період

Розділ III. Післяродові обряди

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми дослідження визначається місцем і роллю обрядів у житті бойківської спільноти, становленні та розбудові їхньої родової обрядової традиції. У досліджуваний період родовий цикл бойків набув чималого досвіду пов’язаних з родовою обрядовістю. Так що говорячи про родовий період ми можемо сказати що саме цей процес був на протязі часу даного дослідження розвивався найбільше, через свою природну закритість яка підтримувалася географічним розташуванням бойків і закритість його населення яке інколи не хотіло розказувати про свої звичаї і обряди - І ось через це ми маємо мало інформації про обрядовість бойків. Можемо сказати що у майбутньому ми вже не простежуємо таких випадків родової обрядовості у бойків, ось чому свідчення про родовий цикл бойків такий цінний, бо його як такого описаного не має.

Мета даного дослідження є комплексне вивчення власне родових обрядів бойків, розкрити основну їхню етапність.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання :

· визначити ступінь наукової розробки проблеми та з’ясувати питання, їхнього дослідження;

· провести аналіз власне передродових обрядів бойків;

· охарактеризувати родовий цикл обрядів;

· визначити етапність післяродових звичаїв бойків

Об’єктом дослідження виступає обрядовість української етнічної групи - бойків

Предметом дослідження є звичаї та обряди родового циклу бойків даного періоду, в контексті розвитку шлюбно-сімейних стосунків бойківської родини.

Історіографія даної роботи.

Першою узагальнюючою працею з даної теми є монографія “Бойківщина" (К., 1983). Однак родовий цикл там висвітлено досить побіжно і має швидше ознайомчий характер. Тут автори реконструювали сімейний побут бойків наприкінці ХІХ - початку ХХ ст., висвітлили окремі аспекти звичаєвого права, які регламентували сімейні відносини.

При написанні роботи були використані праці Григорія Дем'яна - кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту народознавства НАН України у м. Львові (протоколи і рішення громад, сімейні обрядові дійства, шкільні посвідчення, особисті документи), які дозволили відтворити картину проведення сімейних обрядових процесів, крім цього торкнутися діяльності шкіл різних періодів: польського, австрійського, радянського.

В 30-х роках ХX ст. розпочали детальніше вивчати сімейну обрядовість Карпат. Саме їх досліджували Вачевський М.В., Скотний В. Г в працях “ Етнографічні відомості про Карпати ” (К., 2004) та “Карпатські обряди в Культурі Історії України”. В обох працях простежується певні відомості про карпатську загадкову обрядовість яка залежить від регіону. Також у цих працях простежується вплив громади на внутрішньо - сімейні стосунки бойків. Подібні проблеми, але в інший хронологічний відрізок часу, на основі архівних матеріалів висвітлює в своїй монографії Ю. Гошко.

Видатний карпатський етнолог Чорі Ю. у своїй книзі детально висвітлив структуру і функції родини, сімейні взаємовідносини та сімейну обрядовість гуцулів, бойків, лемків.

В ХХ ст. в історіографію додали Долішний М.І., Козоріз М.А. та польський дослідник Станіслав Вінценз. Мікловда В.П. у статті “ Племена бойків в Україні: перспективи розвитку внутрішньо сімейних обрядів бойків в сьогоденні ” найповніше дослідили питання трансформації обрядовості у Катпатській Україні. Гринів Л., Мацола В. у нарисі “ Розвиток в Українських Карпатах // Проблеми національної самосвідомості ” на основі шлюбно-майнових відносин довів існування пережитків "матріархату" на Закарпатті. Він свої дослідження грунтував на ролі Баби - повитухи.

бойківська етнічна група обряд

Методологічну основу курсової роботи становлять принципи історизму, об’єктивності, системності, порівняльно-етнографічний.

Методи дослідження. Роботу виконано з використанням таких методів як: проблемно-хронологічний, системний, історико-типологічний, ареально-географічний які дозволяють провести всебічний науковий аналіз проблеми.

Хронологічні межі дослідження визначені поч. ХІХ - 30-ми роками ХХ ст. Початок цього періоду пов’язаний з активним збором етнографічного матеріалу на території Бойківщини, який до цього часу майже не проводився, кінець його припадає на першу половину XX ст. - із приєднанням Західної України до УРСР, що спричинило радикальні зміни в духовній культурі бойків.

Географічні межі дослідження. Бойківщина знаходиться в гірській системі західної частини Українських Карпат. На основі етнографічних та мовно-діалектичних даних можна стверджувати, що на кінець ХІХ - початок ХХ ст. бойки проживали між рік

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать