Грецька національна меншина в Криму в 1917-1938 роках

Зміст

Вступ

1. Корінні зміни в організації життягрецької спільноти Кримув 1917-20-і рр. XX ст.

1.1 Корінні зміни в територіально – адміністративному житті грецької спільноти 1917 – 1920 рр.

1.2 Розвиток самосвідомості грецької спільноті 1917 - 1920 рр.

1.3 Зміни в житті грецької спільноти на початку правління більшовицької влади

1.4 Культурно – освітні зміни в житті грецької спільноти Криму 20 – 30 рр.

2. Умови існування та напрямки діяльності релігійних громад греків радянського Криму в 20-і рр, XX ст.

2.1 Діяльність релігійних громад греків Криму в 1922 – 1924рр.

2.2 Благочинна Рада кримських грецьких товариств у складних умовах гоніння на церкву

2.3 Складні умови існування та складні перешкоди релігійній громаді Греків

3. Активізація антирелігійних заходів. Закриття церков греків і знищення грецьких етноконфесійних громад в Криму в 30-і рр. XX ст.

3.1 Початок жорстких репресій грецької національної меншини, та інституту церкви в цілому

3.2 Масове закриття церков і знищення грецьких громад в ІІ пол. 30-х рр

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність: Як і в інших регіонах діаспори, грецькі громади в Криму наприкінці XVIII- на початку XX ст. у своїй внутрішній організаційній структурі (незалежно від того існували вони як військові поселення чи купецько-торговельні об'єднання) відтворили ті форми розвитку, у яких, під час перебування переселенців за межами основного етнічного масиву, були можливими їхня національно-конфесійна консервація та подальший розвиток.

Сучасні історичні дослідження показують, що сам феномен еміграції передбачає формування організаційних структур, в основі яких лежить національна, соціальна, релігійна чи інша однаковість . Для численних груп грецьких переселенців, вихідців із різних регіонів елліністичного світу, універсальними соціокультурними ознаками були національна самосвідомість та сповідування їми християнської віри.

Мета: Систематизація і аналіз, відокремлення і реконструювання окремих елементів організації грецьких діаспорних громад Криму у нові часи. як історичного феномену з усіма його особливостями.

Класифікація літератури: Для численних груп грецьких переселенців, вихідців із різних регіонів елліністичного світу, універсальними соціокультурними ознаками були національна самосвідомість та сповідування їми християнської віри. Історичні проблеми цього часу яскраво висвітлені в працях Понамарьової І. «Етнічна історія греків призов`я», Космеджи Н.А. «Греки крима», Ялі С. «Греки в УСРР», Тереньтьева Н «Греки в Украине: прошлое и настоящее».

З кінця XVIII - по початок XX ст. грецьке населення Криму уявляло із себе етноконфесійнігромади, які поступово сформувалися в містах та сільських поселеннях регіону. Осередками духовно-релігійного життя греків, послідовників православного віросповідання, були парафіяльні храми, підпорядковані Російській Православній церкві. Ці питання висвітлено та розкрито в працях Іщенко О.Я. «Етнічна історія грецької спільноти в Україні», Пріора І.С. «Кримська Готія. Очерк етнічної історії Криму», довідник «Історія релігії в Україні. Православ`я в Україні» за редакцією Колодного А., та в багатьох статтях Катуніна Ю.А., Господаренко Н.М., Катуїшного Ю.А.

1. Корінні зміни в організації життя грецької спільноти Криму в 1917-20-і рр. XX ст.

1.1 Корінні зміни в територіально - адміністративному житті грецької спільноти 1917 – 1920рр .

Революція більшовиків у 1917р., яка мала наслідком відклик російських військ із Трапезунда та Східного Понту, ""розвіяла ілюзії та привела значні обсяги грецького населення на російську землю'" . Після переселення російськими військами мешканців зазначеного регіону до Кавказу, понтійські греки також вливалися у грецькі громади сусідніх регіонів. Міські грецькі громади Крим в свою чергу поповнилися вихідцями з регіонів Сипопа та Трапезунда.

За свідченнями К. Фотіадіса на початку 1918 р. з території Малої Азії до Росії, Кавказу та Грузії приїхало близько 85 тис. греків. Тільки протягом 1917- 1918 рр. до Євпаторії, за свідченнями грецьких дослідників, на кораблях російського торгового флоту прибули близько З тис. грецьких біженців з Понту . В той же самий час згідно із загальним переписом населення Греції від травня 1928 р. у зв'язку із подіями 1917 - 1920 рр. із Росії до Греції емігрували більше 58 тис. переселенців*.

Події революції 1917 р. та громадянської війни в Російській імперії привели до корінних змін у територіально-адміністративному, політичному та суспільному розвитку Російської держави та її складової частини - Таврійської губернії, до якої входила територія Криму. Внаслідок цього сформувалися нові історичні умови існування та організації економічного, громадського та духовного життя грецьких спільностей регіону.

Після Жовтневої революції та розпаду Російської імперії в Криму почалося формування системи місцевого самоврядування. 20 листопада 1917 р. була створена багатопартійна Таврійська губернська Рада народних представників (РНГІ), до складу якої увійшли мешканці

Криму різних національностей. У 1917 р. у Криму мешкало 20.124 греків (2,5 % від усіх мешканців) .

З листопада 1917 р. до середини січня 1918 р. членом багатопартійної й багатонаціональної Ради Н

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать