Українська жінка. Її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай

Тема: Українська жінка. Її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай.

Мета: познайомити дітей з славетними дочками України; виховувати повагу до народної Берегині, почуття гордості за українську жінку; розвивати пізнавальний інтерес учнів; розвивати мовлення учнів; формувати цікавість до системних знань.

Наочне приладдя: дума “Маруся Богуславка”, збірник поезій “Перлини української народної пісні”.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Україну порятує жінка,

яка народить нову націю...

Катерина Мотрич

Хід уроку:

I. Організаційний момент.

Привітання вчителя, коротка бесіда з учнями.

II. Засвоєння знань народного календаря.

Сьогодні 23 лютого – День захисника Вітчизни. Що ж ще означає цей день в історії України?1993 року Україна заявила про невизнання Росії єдиною правонаступницею СРСР. 23 лютого 1954 року народився Ющенко В.А., Президент України.

За церковним календарем 23 лютого – Масляна. За народним календарем – Прохора й Харлампія. До Прохора баба охала: «Ой холодно!» А прийшли Прохір і Влас: «Уже весна у нас!» Це свято робочої худоби. Тому обов’язково святять воду і кроплять нею худобу. Селяни також обіцяли в цей день, що з повагою і шанобливо ставитимуться до худоби під час роботи у полі.

За православним календарем 23 лютого іменини відзначають на Україні - Валентина, Харлампiй, Павло, Ганна, Лонгин, Прохор, Святохна, Полiкарп, Влас, Дмитро, Федор, Захар, Всеволод.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Є у Катерини Мотрич такі слова про особливе призначення жінок у формуванні національної свідомості народу: "Жінка - це вище творіння Бога". В українок же - особлива місія (завдання, покликання): вона може єдина на землі, емансипована (звільнена від залежності, гніту) від зачаття, вона єдина не воювала за рівні права з чоловіком, бо в неї була вища місія: усі століття вона виборювала долю України...

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

Отож, тема сьогоднішнього уроку звучить наступним чином: „Українська жінка. Її громадська і суспільна роль”. Основною ж метою цього урокує ознайомлення з славетними дочками України, такими як Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай. На прикладі цих славнозвісних українок ми розкриємо особливе призначення української жінки, її роль у суспільстві.

V. Сприйняття та осмислення нового матеріалу.

Діти! Були часи, коли з півдня українська земля горіла від навальних, грабіжницьких нападів орд Кримського ханства. Серед невільників сотнями й тисячами йшли пов'язані сирицею (кана­том) українські жінки. їх чекала тяжка виснажлива праця, а най­молодші й найпривабливіші потрапляли до гаремів по всіх тодішніх володіннях султанської Туреччини, Кримського ханства, навіть Єгипту.

Але навіть за цих умов рабського існування українські жінки не втрачали любові до своєї землі, свого народу. Як повідомляють дослідниці О. Апанович та О. Компан, українська бранка (невільни­ця), будучи проданою в один із гаремів Єгипту, не мала можли­вості повернутися на рідну землю, але зуміла переконати свого сина Османа виїхати на Україну.

Частина бранок, маючи в неволі дітей та проживши життя, не могла вже повернутись на Батьківщину, але робила все, щоб допо­могти своїй Україні. Такі вчинки знайшли відображення у на­родній творчості, зокрема, в думі "Маруся Богуславка".

Послухайте цю думу. (Антологія української народної твор­чості. К. 1989, ст. 126-127, або "Думи" К. 1958, ст. 51-54).

Діти, випускаючи братів-невільників, чи знала Мару­ся, що її чекає?

(Слово учням).

Послухаємо поезію:

Богуславка

Квітка, подиву гідна, - агава,

Що вмира для нового жар-квіту.

Світла гордість мого Богуслава,

Дивна пісня козацького світу...

Богуславно, Марусе, Маріє!..

Йдуть сторіччя - літа за літами,

З них твоя найболючіша мрія:

На Вкраїну... додому... в нестямі.

А над Россю - рікою ординці

Мордували, в'язали, губили.

Та не знищить народ наш чужинцям,

Не спалить його пісні - сили...

Дівка-бранка... турецька неволя!..

Як же тяжко збагнуть все - і вижить...

Як же тяжко без рідного поля

І без жайвора в сонячнім житі.

Сльози жалю, ті сльози полинні

Раптом висохли - діять годиться.

Хай що буде по тому!., а нині:

Випускає братів із темниці.

Як давно це було - й не забулось!

Вічно юна легенда про жінку.

Усміхнувся кобзар, і по струнах

Тихо вдарили гордість і ніжність:

"То на святий празник,

роковий день Великдень,

Став пан турецький до мечеті від'їжджати,

Став дівці-бранці,

Марусі, попівні Богуславці,

На руки ключі віддавати.

Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславна,

Добре дбає -

До темниці прихрджає,

Темницю відмикає,

Всіх козаків,

Бідних невольників,

На волю випускає

І словом промовляє:

"Ой, козаки,

Ви бідні невольники!

Кажу я вам, добре дбайте,

В городи християнські утікайте.

Тільки прошу я вас - одного

города Богуслава

не минайте"

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать