Розвиток міжособистісних стосунків у дітей старшого дошкільного віку у процесі ігрової діяльності

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

Кафедра теорії та методики

професійної освіти

Курсова робота на тему:

«Розвиток міжособистісних стосунків у дітей старшого дошкільного віку у процесі ігрової діяльності»

Виконала студентка групи 52

факультету дошкільної освіти

Івлева І.В.

Науковий керівник:

Світлична С.П.

Харків – 2010р.

Зміст

Вступ

Розділ I. Теоретичні підходи до проблеми розвитку міжособистісних стосунків у старших дошкільників засобами гри

1.1 Аналіз дефініції міжособистісні стосунки. Особливості, види прояву у дошкільників

1.2 Шляхи і методи розвитку міжособистісних стосунків у дітей старшого дошкільного віку

1.3 Гра, як засіб розвитку міжособистісних стосунків у старших дошкільників

Розділ II. Експериментальна перевірка впливу ігрової діяльності на процес розвитку міжособистісних стосунків у дітей старшого дошкільного віку

2.1 Вимірювання первинного рівня сформованості міжособистісних стосунків в експериментальній і контрольній групі

2.2 Методика розвитку міжособистісних стосунків засобами ігрової діяльності

2.3 Аналіз результатів експериментальної роботи

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Об’єкт дослідження – розвиток міжособистісних стосунків у дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження – розвивальна методика розвитку міжособистісних відносин у дітей старшого дошкільного віку засобами гри.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити розвивальну методику розвитку міжособистісних відносин у дітей старшого дошкільного віку засобами гри у межах розробленої логіко-структурної моделі.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що застосування у роботі з дітьми п’ятого-шостого року життя ігор сприятиме позитивній динаміці розвитку міжособистісних стосунків у дітей за умови дотримання відповідного методичного забезпечення у межах розробленої структурно-логічної моделі, яка передбачає:

· організацію різних видів взаємодії (дитини з дорослим, дитини з однолітками у малих, а потім більших групах) у межах спеціально створеного педагогічного середовища;

· поступове включення вправ, завдань, ігор до різних видів діяльності дітей;

· створення умов для якісно вищого рівня розвитку міжособистісних стосунків у дітей дошкільного віку.

Відповідно до мети і гіпотези визначено основні завдання дослідження :

1. Проаналізувати філософські, психологічні і педагогічні аспекти розвитку міжособистісних стосунків у дітей дошкільного віку; виявити особливості, уточнити критерії, показники, рівні та чинники соціальної компетентності дітей дошкільного віку;

2. З’ясувати сутність, види, особливості вправ, завдань, ігор та їх місце у процесі розвитку міжособистісних стосунків у дітей дошкільного віку.

3. Експериментально перевірити вплив гри на розвиток міжособистісних стосунків у дітей старшого дошкільного віку.

Відповідно до визначених завдань було застосовано такі методи дослідження:

· аналіз філософських, психологічних та педагогічних джерел;

· педагогічний експеримент;

· бесіда та спостереження;

· методи математичної обробки експериментальних даний.

Система дошкільної освіти в даний час орієнтована на підхід до дитини як до особистості що розвивається, яка потребує розуміння та повагу її інтересів і прав. Освітня робота з дітьми спрямована на забезпечення умов, які відкривають дитині можливість самостійних дій з освоєння навколишнього світу. При даному підході особливу значимість набуває проблема взаємодії дітей з однолітками.

Проблема формування в дитини з перших років його життя таких взаємовідносин з оточуючими людьми, які походили б з моральних принципів гуманізму – актуальна сьогодні як в теорії, так і на практиці виховання підростаючого покоління. У нашому суспільстві ці відносини, характеризуються дружнім співробітництвом, взаємоповагою, піклуванням людей один про одного, взаємодопомогою.

У взаємовідносинах дітей старшого дошкільного віку починаєактивно формуватися комунікативна та соціальна компетентність, а взаємодіядитини з однолітками і дорослими набуває особливих рис. При цьому, співпрацярозглядається як тип взаємодії в спільній діяльності.

Дослідження показують, що між дітьми дошкільного віку існують доволі складні відносини. Задовго до того, як в процесі організованої вихователем сумісної діяльності складуться ділові контакти, між дітьми виникають особисті відносини, що базуються на почуттях симпатії, антипатії тощо, що впливає на становлення дитячого колективу, взаємовідносин в ньому, формуванню позитивних якостей між його членами, впливає на клімат та настрій дітей.

Особисті взаємовідносини істотно впливають на формування дошкільника. При правильному педагогічному керівництві цими взаємовідносинами шляхом організації сумісного життя та діяльності дітей в дошкільному закладі вони стають важливим засобом формування колективу та вихованню взаємодопомоги між дітьми. Особисті взаємовідносини найбільш яскраво виявляються в невеликих дитячих об’єднаннях, що будуються в основному на почутті взаємної симпатії, емоційної прив’язаності. В таких о

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать