Гармонізація фізичного і розумового розвитку молодших школярів в процесі фізичного виховання

Дипломна робота

" ГАРМОНІЗАЦІЯ ФІЗИЧНОГО І РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ”

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. СТАН ПИТАННЯ

1.1 Проблеми сучасної освіти

1.1.1 Процес зміцнення здоров'я в загальноосвітній школі

1.1.2 Проблема гармонізації особи в системі освіти

1.1.3 Технологічні підходи співвідношення фізичного і розумового розвитку у становленні школярів

РОЗДІЛ II. МЕТА, ОРГАНІЗАЦІЯ І КОНТИНГЕНТ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Мета і завдання дослідження

2.2 Методи дослідження

2.2.1 Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел

2.2.2 Педагогічне тестування

2.2.3 Анкетування

2.2.4 Методи математичної статистики

2.3 Організація і контингент дослідження

РОЗДІЛ III ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФІЗИЧНОГО І РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ І ДИНАМІКИ ПОКАЗНИКІВ ЗДОРОВ'Я УЧНІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ

3.1 Дослідження особливостей прояву особистих властивостей молодших школярів в процесі фізкультурно-спортивної діяльності

3.2 Дослідження розумового компоненту розвитку молодших школярів

3.2.1 Дослідження шкільної успішності учнів молодших класів

3.2.2 Дослідження фізкультурно-валеологічної освіченості молодших школярів

3.3 Дослідження змін фізичної підготовленості молодших школярів

3.4 Дослідження показників здоров'я молодших школярів

3.5 Дослідження залежності фізичного і розумового компонентів розвитку і показників здоров'я молодших школярів

3.5.1 Дослідження залежності фізичної підготовленості, успішності і захворюваності молодших школярів

РОЗДІЛ IV. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТОВУВАННЯ МЕТОДИКИ ГАРМОНІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОГО І РОЗУМОВОГО КОМПОНЕНТІВ РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

4.1 Концептуальна основа методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів в навчальному процесі з фізичної культури

4.2 Програмно-нормативне забезпечення методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку, яка спрямована на досягнення оздоровчого ефекту в учбовому процесі з фізичної культури

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність. Кардинальні зміни, що відбуваються в житті суспільства, висувають принципово нові задачі перед системою освіти, яка визнала пріоритет прав особистості молодшого школяра [16 та ін.]. Проблема формування гармонійної особистості у сфері фізичної культури не нова. На гармонійний розвиток, заснованій на єдності фізичних і духовних сил людини, вказували основоположники теорії фізичного виховання [15]. Більшість фахівців визнає, що самим оптимальним періодом для цього процесу є етап шкільного навчання, включений в рамки педагогічного процесу фізкультурного навчання [2, 23 та ін.]. Разом з цим, останніми роками наголошується стійка тенденція до погіршення показника здоров'я школярів. Число здорових дітей за період навчання в школі знижується в 4-5 разів [3]. Одним з чинників резистентності організму до розвитку захворюваності в шкільному віці, на думку деяких авторів, є степінь його функціональної зрілості, пов'язаної з рівнями розумового і фізичного розвитку. Встановлений виразний взаємозв’язок порушень здоров'я дітей з їх фізичним і розумовим розвитком в критичні періоди шкільного навчання [33]. Дисгармонія між фізичним і розумовим компонентами особового розвитку призводить до зниження функціональних можливостей школярів і виникнення негативних змін в їх здоров'ї. У зв'язку з цим в теорії і практиці фізкультурної освіти проблема гармонізації фізичного і розумового розвитку школярів є надзвичайно актуальною.

Об'єкт дослідження: процес фізкультурної освіти молодших школярів.

Предмет дослідження: організаційно-методичні аспекти гармонізації фізичного і розумового розвитку, що спрямовані на зміцнення здоров'я молодших школярів, в процесі фізкультурної освіти.

Мета дослідження: розробити методику гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку учнів молодшого шкільного віку, направлену на досягнення оздоровчого ефекту, в фізичному вихованні.

РОЗДІЛ I

СТАН ПИТАННЯ

1.1 Проблеми сучасної освіти

Однією з основних проблем сучасного стану освітньої системи є невідповідність її змісту суспільним і культурним вимогам, рівню розвитку науки, внутрішній логіці самої системи освіти; відсутність дієвих механізмів оновлення змісту освітніх технологій.

Достатньо тривалий час дитина виступала як об'єкт, а не як суб'єкт учбово-виховних дій. Учень при цьому представляється як свого роду інженерно-технологічний об'єкт, яким можна управляти за допомогою зовнішніх дій, стандартів та нормативів. В рамках даної моделі реалізовувалося уявлення про те, що основною метою навчання є оволодіння певними знаннями, уміннями і навичками.

При цьому, якість засвоєння знань учня визначалась по тому, наскільки вірно і міцно він запам'ятав, відтворив, зробив за зразком. На думку М.Н.Берулави [4] таке навчання не орієнтовано на формування навиків саморозвитку особистості. Пізнавальна активність учня при цьому залишається поза увагою педагогів.

Однією з цілей чергового етапу реформування системи освіти є оволодіння кожною людиною базовими цивільними і культурними цінностями, його особистою

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать