Формування художньо-конструктивного мислення у молодших школярів

Дипломна робота

Формування художньо-конструктивного мислення у молодших школярів

(на основі використання побутового галицького костюма)

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ І. Науково-теоретичні основи формування художньо-конструктивного мислення у школярів

1.1 Художньо-конструктивне мислення та його характеристика

1.2 Сутність та етапи формування українського національного одягу

1.3 Педагогічні умови розвитку конструктивного мислення у школярів

Розділ 1. Формування художньо-конструктивного мислення молодших школярів

2.1 Методика формування художньо-конструктивного мислення засобами галицького побутового костюма

2.2 Особливості використання галицького побутового костюма на уроках образотворчого мистецтва

2.3 Організація, зміст та результативність дослідження

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність проблеми. Пізнання навколишнього світу починається з відчуттів і сприймань та породжує людське мислення. Воно супроводжує усі розумові процеси особистості. Саме мислення забезпечує „можливість виходу за межі чуттєвого, розширює межі і глибину пізнання, відображає істотні зв’язки і відношення між предметами, через відоме веде нас до невідомого” [40, 143]. До розумової діяльності людину спонукають здебільшого проблемні ситуації, що є вихідним моментом мислення.

На сучасному етапі розвитку психолого-педагогічної та методичної науки спостерігається значний інтерес до проблеми розвитку мисленням у різних видах конструктивної й образотворчої діяльності. У даному контексті виділяється проблема конструктивного мислення та його співвідношення з образотворчим потенціалом особистості.

Численні дослідження [5; 12; 21; 29; 44 та ін.] переконливо доводять необхідність розвитку конструктивного мислення дітей в умовах образотворчої діяльності. Особливо ця проблема актуальна для початкової школи, коли закладається підґрунтя для всебічного розвитку школяра та інтенсивно формуються всі психічні процеси і властивості особистості. Як свідчать експериментальні дані [51], значними можливостями для розвитку конструктивного мислення учнів початкових класів володіють уроки образотворчого мистецтва, особливо ті, на яких передбачається аналітико-синтетичний підхід до розгляду образотворчих явищ.

Образотворче мистецтво як один із навчальних предметів початкової школи має важливе значення у формуванні всебічно розвиненої людини, здатної до активної участі в усіх сферах людської діяльності. У школі навчання образотворчої грамоти ґрунтується на вивченні реальної дійсності. Завдяки цьому учні опановують метод реалістичного зображення. В образотворчому мистецтві важливе значення мають закономірності лінійної та повітряної перспектив, теорії тіней, кольорознавства, пластичної анатомії, композиції [10]. Тільки на основі відповідних теоретичних знань можна на бути практичних умінь і навичок з образотворчого мистецтва. З давніх часів художники і теоретики мистецтва вважали, що у процесі навчання образотворчому мистецтву треба постійно спиратися на досягнення психолого-педагогічної науки.

В основу всіх практичних завдань з малюнка слід покласти розвиток конструктивного мислення у молодших школярів [31, 62]. При цьому основним засобом розвитку конструктивного мислення у даному віці є формування уявлень про форму, оскільки уявлення про форму в дитини починає створюватися у ранньому віці, коли вона, сприймаючи об'єктивну дійсність, ознайомлюється з формою предметів.

Українське народне декоративно-прикладне мистецтво є важливим засобом розвитку художньо-конструктивного мислення на уроках образотворчого мистецтва. У його образах, зручних утилітарних формах і динамічних образах орнаменту містяться символи втаємниченої, чарівної природи, перипетії нашої історії, особливості побуту [64, 16]. Декоративно-прикладне мистецтво є важливою складовою частиною системи художньої освіти школярів.

Народне декоративно-прикладне мистецтво „живе на основі спадковості традицій, яке розвивалось в історичній послідовності як колективна художня діяльність. Воно має глибинні зв'язки з історичним минулим. Ніколи не розриває ланцюжка локальних і загальних законів, які передаються із покоління в покоління, збагачуються новими елементами” [63, 10-11]. Життя підтверджує, що декоративно-прикладне мистецтво збагачується новими аспектами філософсько-естетичного звучання, його змістовна краса потрібна людині, в наш час зростає його художньо-культурна цінність.

Важливим видом мистецтва і разом з тим практично-утилітарними виробами є комплекси українського народного одягу, що формувалися впродовж століть. Вони найяскравіше виявляють особливості різних етнографічних груп і водночас є важливим етнографічним джерелом для вивчення етногенезу українського народу [60, 67].

Національний костюм є виявом національної самосвідомості, етнічної самоідентифікації і водночас могутнім засобом їх формування, утвердження як в індивідуальній, так і в суспільній свідомості. Костюм має яскраво виражений знаковий характер, визначає приналежність людини, у даному разі – етнічну. Він створює художній образ, втілює естетичний ідеал нації. Знаходять в ньому вираз і етичні норми, уявлення. Костюм складався протягом століть, тому втілює в собі й історію нації, її національні цінності. У сучасному світі національний одяг служить знаком „свідомої національної самоідентифікац

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать