Сучасний радіозв'язок та його застосування в різних галузях народного господарства та військовій справі

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

Вищий державний навчальний заклад

«Херсонського державного аграрного університету»

СКАДОВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ.

ФАКУЛЬТЕТ АГРАНОМІЯ.

Спеціальність: 5,09010103 «Технологія виробництва і переробки продуктії рослинництва»

РЕФЕРАТ

Сучасний радіозв'язок та його застосування в різних галузях народного господарства та військовій справі

Виконав студент 1-А навчальної групи:

Трифонов В.О.

Перевірив викладач вищої категорії:

Пасічник В.М.

Антонівка 2009

План

1. Радіозв’язок

Радіохвилі

Радіорелейний зв'язок

Радіочастотний ресурс

2. Радіо

3. Радіотелеграфний зв'язок

Азбука Морзе

4. Супутниковий зв'язок

Ku-діапазон та супутникове телебачення

GPS

5. Wi-Fi

6. Bluetooth

7. Цифровий зв'язок

8. Стільниковий зв'язок

3G

2G

GSM

GPRS

EDGE

CSD

9. Третя інформаційна революція

Радіозв’язок — різновид зв'язку, у котрому носієм інформації є радіохвилі.

Радіохви́лі — діапазон електромагнітних хвиль з довжиною хвилі м. В експериментах Герца (1888 р.) вперше були одержані хвилі з довжиною кілька десятків сантиметрів. В 1895-99 О. Попов вперше використав радіохвилі для бездротового зв`язку. З розвитком радіотехніки розширявся і частотний діапазон хвиль, що можуть бути зґенеровані чи сприйняті радіоапаратурою. В природі існують і природні джерела радіохвиль у всіх частотних діапазонах. Наприклад таким джерелом може бути будь-яке нагріте тіло. Також радіохвилі можуть генеруватися деякими природними явищами (блискавка) або космічними об`єктами (нейтронні зірки).

Використовуються радіохвилі не лише для власне радіо але й для локації, дослідження космічних об`єктів, дослідження середовища, в якому вони поширюються, і в радіометеорології.

Частотна сітка, використовуєма у радіозв'язку, поділяється на діапазони:

Довгі хвилі (ДХ) — f = 150—450 кГц (λ = 2000—670 м)

Середні хвилі (СХ) — f = 500—1600 кГц (λ = 600—190 м)

Короткі хвилі (КХ) — f = 3-30 МГц (λ = 100-10 м)

Ультракороткі хвилі (УКХ) — f = 30 МГц — 300 МГц (λ = 10-0,01 м)

В залежності від діапозона радіохвилі мають свої особливості та закони росповсюдження:

ДХ сильно поглинаються іоносферою, основне значення мають приземні хвилі, які росповсюджуються, огинаючи землю. Їх інтенсивність по мірі віддалення від передавача зменшується порівняно швидко.

СХ сильно поглинаються іоносферою вдень, район їх дії визначається приземною хвилею, ввечері добре відбиваюються від іоносфери і район дії визначається відбитою хвилею.

КХ розповсюджуються виключно відбиттям від іоносфери, тому навколо передавача існує т. н. мертва зона. Вдень краще розповсюджуються більш короткі хвилі (30 МГц), вночі — більш довгі (3 МГц). Короткі хвилі можуть розповсюджуватися на великі відстані при малій потужності передавача.

УКХ розповсюджуються в ідеальних умовах по прямій як світло. При проходженні УКХ через іонізовані ділянки атмосфери (грозова активність, магнітні бурі на Сонці)вони зазнають менших втрат і радіозвязок може відбуватися на більші відстані.

Росповсюдження радіохвиль від джерела до приймача може відбуватися декількома шляхами одночасно. Таке росповсюдження має назву багатопроміневістю. Як наслідок багатопроміневості та зміни параметрів середовища, виникають завмирання (англ. fading) — зміна рівня отримуємого сигналу у часі. При багатопроміневості зміна рівня сигналу відбувається внаслідок інтерференції, тобто у точці прийому електромагнітне поле є сумою зміщених у часі радіохвиль одного й того ж сигналу.

Класифікація за довжиною

Радіохвилі довжиною 100–10 км (частота 3–30 кГц) та довжиною 10–1 км (частота 30–300 кГц) називаються наддовгими (НДХ) та довгими (ДХ) хвилями, розповсюджуються у вільному просторі вздовж поверхні Землі і вдень і вночі і мало поглинаються водою. Тому їх використовують, наприклад, для зв’язку з підводними човнами (наддовгі хвилі). Однак, вони сильно слабшають по мірі віддалення від передавача, і тому передавачі повинні бути дуже потужними.

Хвилі довжиною 1000–100 м (частота 0,3–3 МГц), так звані середні хвилі (СХ), вдень сильно поглинаються іоносферою (верхнім шаром атмосфери, що має велику концентрацію іонів) та швидко слабшають, коли вночі іоносфера їх відбиває. Середні хвилі використовують для радіомовлення, причому вдень можна чути лише близько розташовані станції, а вночі – ще й дуже віддалені.

Хвилі довжиною 100–10 м (частота 3–30 МГц), так звані короткі (КХ), надходять до антени приймача, відбиваючись від іоносфери, причому вдень краще відбиваються коротші, а вночі – довші з них. Для таких радіохвиль можна створювати антени передавачів, котрі випромінюють електромагнітну енергію направлено, фокусують її у вузький промінь, і таким чином збільшувати потужність сигналу, що надходить до антени приймача. На коротких хвилях працює більшість станцій радіозв’язку – суднових, літакових та ін., а також багато станцій радіомовлення.

Радіохвилі довжиною 10 м–0,3 мм (частота 30 МГц–1 ТГц), що називаються ультракороткими (УКХ), не відбиваються і не поглинаються іоносферою, а на кшталт світлових променів, пронизують її і відходять у космос

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать