Продукція неорганічної хімії
План
1. Вступ
2. Неорганічні кислоти
3.Асортимент лугів та солей
4. Пакування, транспортування і зберігання неорганічних хімічних матеріалів
5.Висновок
6. Список використаної літератури
Вступ
Неорганічна хімія – розділ хімії, пов’язаний з вивченням строю, реаакційної здатності і властивостей всіх хімічних елементів і їх неорганічних сполук . Ця область охоплює хімічні сполуки, за виключенням органічних речовин . Різниця між органічними і неорганічними сполуками склад вуглецю, являються за деякими припущеннями довільними . Неорганічна хімія вивчає хімічні елементи і утворені ними прості та складні речовини ( окрім органічних сполук вуглецю ) . Забезпечує утворення матеріалів новітньої техніки . Кількість неорганічних речовин наближається до 400 тис .
Теоретичним фундаментом неорганічної хімії являється періодичний закон та заснована на ньому періодична система Д.І. Менделєєва . Найважливіша задача неорганічної хімії складається в розробці, та науковому обгрунтуванні способів створення нових матеріалів з потрібними для сучасної техніки властивостями .
Неорганічні кислоти
Кислоти – це сполуки, які утворюються при електролітичній дисоціції іони водню і не дають інших позитивних іонів . Кислоти підрозділяють затакими ознаками :
- походження – органічні ( оцтова, лимона ) і неорганічні ( сірчана, соляна, плавикова )
- агрегатному стані – тверді ( борна, лимона ) та жидкі ( соляна, азотна)
- основності - однооснові ( азотна, соляна ), двоосновні ( сірчана ), трьох – основні ( ортофосфатна )
Сірчана кислота ( H2 SO4 ) – це масляниста безкольорова дуже гігро –скопічна рідина, застигаюча при 10 .4 С в кришталеву масу . При температурі 296.2 С безводна сірчана кислота кипить з розкладанням . Реагуючи з водою, сірчана кислота виділяє велику кількість тепла .
Сірчану кислоту отримують контактним чи башеним методом .За марками і складом її підрозділяють на кмерну ( 65%), башену ( 75%), акомуляторну, реактивну, олеум, купоросне масло, регенеруючу .Використовують у виробництві мінеральних добрив ( суперфосфатів, сульфату амонія), гід рометалургії, для отримання різних мінеральних кислот та солей, органіч них продуктів, барвників, вибухових речовин,в нафтовій, металообробній, легкій ( текстильній та кожних виробництвах ), та інших галузях промисло вості .Для перевезення і зберігання концентрованої сірчаної кислоти використовують стальні ємності, для кислоти більш низької концентрації – ємності, футеровані свинцем чи кисло витривалими матеріалами . Цистерни для перевезення олеума викладають термоізоляційним матеріалом для запобігання замерзанню ( таб. 7.1.)
Технічні вимоги до сірчаної кислоти ( H2SO4)
| Склад,% | Контакта кислота | Олеум | Башена кислота | |||||||
| покращена | технічна | покращена | технічна | |||||||
| А | Б | А | Б | А | Б | А | Б | А | Б | |
| Моногидрата Вільного сірчного ангидрида Заліза не більше Окислів азота Залишків після проколювання | 92.5 -- 0,07 0.0001 0.2 | 94.0 ---- 0,015 0.001 0.3 | 92.5 ---- 0.02 ---- 0.05 | 92.5 ------ ---- ----- ----- | --- 24 0,0075 0.0005 0.01 | -- 20 0.01 0.0005 0.03 | -- 18.5 ----- ---- ----- | --- --- 0.02 0.03 0.1 | 75 --- ---- ---- ----- | 75 ------ ------ ----- ------ |
Табл. 7.1
Сірчана кислота ( HCI ) – це безкольоровий, димлячий на повітрі розчин хлористого водню у воді . Її отримують сульфатним методом чи синте зом хлору чи водню з утворенням синтетичного хлористого водню, має різ кий запах, димить на повітрі .Максимальна концентрація у водному розчині
- 36%, з щільністю 1180 кг / м3 . Синтетична соляна кислота використовує ться в хімічній, фотохімічній, харчовій, медичній промисловості, чорній та кольоровій металургії та інших галузях . Виробляють технічну і технічно синтетичну ( марок А.Б.В ) соляну кислоту . Зберігають і транспортують її в сталевих герметично зачинених поліетиленових чи ємностях зі скла . (таб.7.2)
Технічні вимоги до соляної кислоти ( HCI)
| Домішки %, не більше | Технічно синтетична марка | Технічна сорту |
|||