Нітроген і його сполуки

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський національний педагогічний університет

імені Т.Г. Шевченка

Хіміко-біологічний факультет

Кафедра хімії

НІТРОГЕН ТА ЙОГО СПОЛУКИ

Курсова робота

Виконала:

студентка 2-го курсу

хіміко-біологічного факультету

групи № 21

Железняк Т. М.

Науковий керівник:

асистент кафедри хімії

Ходаченко О. М.

Чернігів ­– 2010

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика азоту …………………………………..4

1.1 Історія відкриття нітрогену………………………………………....4

1.2 Поширення нітрогену в природі…………………………………....5

1.3 Фізичні властивості нітрогену……………………………………...6

1.4 Шляхи одержання азоту…………………………………………….6

РОЗДІЛ 2. Хімічні властивості нітрогену …………………………………....7

2.1 Гідрогенвмісні сполуки азоту……………………………………....8

2.2 Оксигенвмісні сполуки азоту……………………………………...14

2.3 Сполуки з неметалами……………………………………………..20

2.4 Сполуки з металами………………………………………………..21

РОЗДІЛ 3. Методична частина ……………………………………………….22

3.1 Місце обраної теми в шкільному курсі хімії……………………..22

3.2 Плани-конспекти уроків…………………………………………...22

ВИСНОВОК ……………………………………………………………………..34

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………….35

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………….36

ВСТУП.

Область застосування азоту дуже велика – виробництво добрив, вибухових речовин, нашатирного спирту, який використовують у медицині. Азотні добрива є найбільш цінними. До таких добрив відноситься аміачна селітра, сечовина, аміак, натрієва селітра. Азот є невід'ємною частиною білкових молекул, тому він і необхідний рослинам для нормального росту та розвитку. Така важлива сполука азоту з воднем, як аміак, використовується в холодильних установках, аміак, циркулюючи по замкнутій системі труб, при своєму випаровуванні віднімає велику кількість теплоти. Калійна селітра йде на виробництво димного пороху, а порох використовують в мисливській зброї, для розвідки рудних копалин, що залягають під землею. Увесь димний порох отримують з піроксиліну – складного ефіру целюлози та азотної кислоти. Органічні вибухові речовини на основі азоту використовують для прокладання тунелів у горах (тротил, нітрогліцерин).

З огляду на дуже важливе значення азоту в природі та житті людини обрана мною тема є актуальною і займає значне місце в шкільному курсі хімії.

Метою даної роботи було визначення місця теми ²Азот² в шкільному курсі хімії та запропонувати сучасну розробку уроку з обраної теми.

Завданнями роботи є:

- використовуючи літературні джерела узагальнити та систематизувати відомості про нітроген та його сполуки;

- визначити місце теми ²Азот² в програмі курсу хімії для ЗОШ та для класів з поглибленим вивченням хімії;

- запропонувати розробку уроку з обраної теми в межах програми шкільного курсу хімії.

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика азоту.

1.1. Історія відкриття нітрогену.

Вперше азот був більш-менш вивчений Даніелем Резерфордом. Виконуючи завдання свого вчителя Д. Блека, який відкрив взаємодію двоокису вуглецю з вапняною водою, Д. Резерфорд дослідив, якої зміни зазнає повітря, після того, як в ньому жила і загинула жива істота. Відповідь на це питання свідчила: дихання тварин не тільки перетворює здорове повітря в «фіксоване повітря» (на двоокис вуглецю), але після того, як фіксується порція поглинена розчином їдкого калі, частина, що залишається, хоча і не викликає осаду з розчином гашеного вапна, гасить полум'я і губить життя. Така перша характеристика азоту, складається тільки з негативних ознак: азот протиставляється двоокису вуглецю, подібний з ним по негативних ознаках (обидва гази не підтримують горіння і дихання). Майже одночасно азот був ізольований і вивчений двома іншими видатними вченими Г. Кавендіш і К. Шеєле, обидва вони на відміну від Д. Резерфорда зрозуміли, що азот – це лише виділена з повітря, заздалегідь присутня в ньому, його складова частина. Особливо примітне повідомлення Г. Кавендіша, знайдене в його неопублікованих рукописах з позначкою: «надіслано Прістлі». «Я переводив звичайне повітря з однієї посудини через жар у іншу, потім через палаюче вугілля – до наступної посудини, поглинаючи щоразу утворене фіксоване повітря (вуглекислий газ) вапном. Виявилося, що питома вага отриманого газу лише трохи відрізняються від питомої ваги звичайного повітря: з обох газів азот дещо легше повітря. Він гасить полум'я і робить звичайне повітря нездатним порушувати горіння, так само як і фіксоване повітря (CO₂ ), але в меншій мірі ». Залишалося тільки дати новому газу назву. Ніхто в ті часи не надавав такого значення номенклатурі, як А. Лавуазьє, і ніхто не зробив (вдруге) такої грубої номенклатурної помилки, як присвоєння азоту його імені «мертвий». Це найменування все ж закріпилося за азотом у французькій і російській літературі, в англосаксонських країнах вважали за краще для азоту назву Nitrogen - «що породжує селітру», німці ж дали азоту назву Stickstoff - «задушлива матерія» [1].

1.2. Поширення нітрогену в природі.

Серед всіх елементів, що утворюють зем

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать