Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях

Реферат на тему:

Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях

1. Основні поняття і визначення.

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи задає шкоди довкіллю.

Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела ( може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.

Класифікація надзвичайних ситуацій

1. Природні (стихійні):

- тектонічні (підземні);

- топологічні (надземні);

- атмосферні.

2. Біогенні:

- інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин;

- масове уражання сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками.

3. Техногенні:

- викиди РР;

- викиди ОР;

- з вибухами;

- з пожарами;

- транспортні аварії.

Метою класифікації НС є створення ефективного механізму оцінки події, що стала або може статися у прогнозований термін, та визначення ступеня реагування на відповідному рівні управління.

2. Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на радіаційно-небезпечних об’єктах і при застосуванні сучасних засобів ураження.

Радіаційна обстановка – це обстановка, яка склалася на території підприємства (об’єкту), населеного пункту або території адміністративного району внаслідок застосування противником ядерної зброї або аварії на атомній електростанції з викидом радіоактивних речовин. Це може призвести до радіоактивного зараження місцевості і необхідності прийняття заходів захисту населення.

Радіаційна обстановка характеризується рівнями радіації і розмірами зон радіоактивного зараження, які є основними показниками небезпеки для життя людей і роботи промислових підприємств (об’єктів).

Оцінка радіаційної обстановки є обов’язковим елементом роботи начальників і штабів ЦО.

Оцінка радіаційної обстановки це:

- визначення масштабів і характеру радіоактивного зараження (нанесення на карту зони, або рівнів радіації в окремих точках);

- аналіз його впливу на діяльність об’єктів, сил ЦО, населення;

- вибір найбільш оптимальних варіантів дій, при яких виключається радіоактивне зараження.

Мета проведення оцінки радіаційної обстановки – для прийняття заходів по захисту населення, які забезпечують виключення або зменшення радіоактивного опромінення, а також для визначення найбільш доцільних дій населення і формувань ЦО на зараженій місцевості.

Радіаційна обстановка може бути визначена двома методами: методом прогнозування і за даними радіаційної розвідки.

Метод прогнозування

Вихідні дані при прогнозуванні радіаційної обстановки:

- час ядерного вибуху ( час аварії на радіаційно-небезпечному об’єкті);

- координати центру ядерного вибуху (аварії);

- потужність і вид ядерного вибуху;

- швидкість і напрямок середнього вітру.

Що ще необхідно знати для оцінки радіаційної обстановки?

Для оцінки радіаційної обстановки необхідно знати:

- значення коефіцієнтів послаблення радіації захисними спорудами де будуть перебувати люди (табл.16 стор.14, Губський);

- допустимі дози опромінення населення і формувань ЦО на період перебування на місцевості, яка заражена радіоактивними речовинами (стор.50).

Суть методики прогнозування зводиться до того, що визначається напрямок розповсюдження хмари радіоактивних речовин і наносяться на карту (схему) можливі зони радіоактивного зараження.

Проводиться це в такій послідовності:

По координатах наносять на карту центр ядерного вибуху. В масштабі карти (плану) наноситься коло (зона можливого зараження в районі ядерного вибуху). Згідно з довідником для потужності вибуху від 100 до 1000 кт (кілотонн) при наземних вибухах радіус зони зараження в районі вибуху дорівнює 3 км. Біля кола надписують характеристику ядерного вибуху. Наприклад 100-Н

8.10 25.01 що означає: Вибух наземний, потужністю 100 кт, час вибуху 8 год. 10 хв., число і місяць (25.01).

По азимуту середнього вітру, який отримується від метеослужби із центру вибуху проводиться лінія напрямку середнього вітру. Вісь зони можливого радіоактивного зараження місцевості буде співпадати з проведеним напрямком середнього вітру.

До кола зони можливого радіоактивного зараження в районі вибуху проводять дотичні паралельні осі радіоактивного сліду. Під кутом 20⁰ до дотичних проводять прямі, які є боковими межами зони можливого радіоактивного зараження місцевості. Зовнішні межі зон можливого радіоактивного зараження місцевості визначають за довідковими таблицями ЦО в залежності від виду і потужності ядерного вибуху, а також швидкості вітру. Зовнішні межі зон наносять з врахуванням масштабу карти (плану).

При цьому прийнято межі зони А наносити синім кольором, зони Б – зеленим, зони В – коричневим, зони Г – чорним.

Визначається час підходу радіаційної хмари до населених пунктів за формулою: t_вип. = ^L

^V де L – відстань від центру вибуху до населеного пункту, км,

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать