Ранні форми релігії. Давні вірування проукраїнців

РАННІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ. ДАВНІ ВІРУВАННЯПРОУКРАЇНЦІВ

Зміст

1. Історичні науки про виникнення релігії

2. Різні концепції походження релігії

3. Ранні форми релігії

4. Формування політеїзму. Давні вірування проукраїнців

Література

1. Історичні науки про виникнення релігії

Згідно даних археології людина виникла на землі десь мільйон років тому назад. Розкопками не виявлені ніякі данні, які б дозволяли припустити наявність релігійних уявлень у прадавніх видів людини: синантропа і неандертальця. В печерах, де проводилися розкопки поселень синантропів, у великій кількості знайдені знаряддя праці і зброї: вироби з кварцу і кварциту, піщаника і роговика. Це грубо оброблені рублячи знаряддя з широким овальним лезом. Синантропи систематично користувалися вогнем.

Розкопки неандертальських поселень свідчать, що неандертальська епоха була значним кроком вперед у розвитку матеріальної і духовної культури. Тут вже з’являється мисливська зброя, загони-ловушки. Це поряд з освоєнням вогню у значній мірі звільнило людей від природних умов і давало їм змогу значно розширити заняту ними територію. У неандертальців відбувається перехід до осілості. Однак розкопки неандертальських захоронень не дають вагомих доказів того, що неандертальці були релігійними. Біля неандертальських скелетів не виявлено так званих супроводжуючих предметів: зброї, знаряддя праці, побутових предметів тощо, які дозволяли припустити наявність релігійних уявлень про потойбічний світ.

Правда, неандертальські захоронення мають одну особливість. Усі відомі скелети неандертальців виявлені у природних позах сплячих. З цього частина дослідників робить висновок, що ці захоронення начебто пов’язані з виконанням певних релігійних ритуалів. Вони вважають, що у неандертальців існував культ мертвих, культ тварин, а також культ сонячного світла. Але від окремих часткових релігійних вірувань до релігії - дистанція величезного розміру.

І тільки в епоху, яка відстає від нас приблизно 50-100 тисячоліть, з’являються беззаперечні ознаки релігійних вірувань. Це була епоха переходу до родового ладу і появи кроманьйонця, якого вже можна за всіма підставами віднести до гомо сапієнс (людини розумної). Про виникнення релігійних вірувань говорять, зокрема, поховання з слідами обрядів, які свідчили про виникнення віри у надприродний світ, а також пам’ятники первісного мистецтва - живопису і скульптури. Саме в них ми знаходимо відображення здійснюючих в ті далекі часи магічних ритуалів.

Таким чином, безрелігійна або дорелігійна епоха в історії людства - це дородове суспільство. На цій стадії людство перебувало близько мільйону років. Чому ж тоді з точки зору науки і філософії виникла релігія?

2. Різні концепції походження релігії

Питання про природні причини виникнення релігії відноситься до часів античності, коли зародилися наука і філософія. Але мабуть, воно повстало ще раніше. Вже перші кроки людей, які прагнуть осягнути світ, приводили до думки нічого не приймати на віру, вважати за істину лише те, що доведено розумними аргументами, які ґрунтуються на фактах. Так виникають зачатки наукових знань, прагнення знайти земні причини того, що відбувається. Прагнення представити на суд розуму (що сумнівається) і оточуючий світ і особистий внутрішній світ приводило людину до пошуків земних джерел релігії.

Мабуть одна з найбільш давніх спроб пояснити земне походження релігії міститься у крилатих словах античного поета Станція: «Страх створив богів». Вони указують на психологічні корені релігії. Сили природи уявлялися людині як якісь ворожі, таємничі, подавлюючі. Людина почала уособлювати їх, тобто переносити на природні предмети і явища свою особисту двоїсту природу (у людини окрім тіла існує і душевний світ, тобто світ почуттів, настроїв, прагнень, думок тощо, якими вона керується у своєму житті). Людина стала наділяти предмети і явища розумом, волею, характером, бажаннями тощо. Внаслідок такого уособлення сил природи виникають перші уявлення про те, що за цими силами ховаються духи, боги, які управляють ними. По мірі розвитку релігійних вірувань ці сили, що створенні уявленнями людей, приймають вигляд надприродних сил. Страх перед ворожими силами природи змінює свій зміст. Він перетворюється на страх перед цими надприродними силами. Фантазія людини стала приписувати надприродним силам людські риси. А оскільки людину можна ублажити, переконати, схилити на свій бік, заручитися її підтримкою, якщо гідним чином звернутися до неї, то разом з уявленнями про богів, духів і страхом перед ними з’явився і культ богів і духів, тобто служіння їм, уявлене спілкування з ними за допомогою молитв і інших обрядів. Так виникла віра у богів і їх культ, тобто релігія.

Давньогречеський філософ Ксенофан підмітив і таку, рису релігійних вірувань, що витікає з психології релігії як етнічний характер релігійних уявлень. Уособлення природи неминуче несе на собі риси родоплемінних етнічних спільностей. Підкреслюючи це, Ксенофан казав, що боги цілком схожі з тими народами, які їм поклоняються. Широку відомість набули його слова про те, що, якби бики, коні і леви могли створювати витвори мистецтва, то і боги опинилися б биками, кіньми і левами.

Датський філософ К’єркегор (1813-1855) поглибив вчення про психологічні коріння релігії. Він указав на те, що тільки людина усвідомлює свою смертність. І подолати цей страх