Зміст
Вступ
1. Історія синтоїзму, як релігії японців
2. Храми та духовенство синтоїстів
3. Синтоїзм як відбиття національної специфіки японців
4. Історія злиття синтоїзму й буддизму і його роль у формуванні японського менталітету
Висновки
Література
Вступ
Назва релігії “синто” складається із двох ієрогліфів: “син” й “те”. Перший переводитися як “божество” і читається ще як - “камі”, а другий означає “шлях”. Таким чином, дослівний переклад “синто” - “шлях богів”. Синто – язичницька релігія. Основу її становить культ предків і поклоніння силам природи. Синто - національна релігія, адресована тільки японцям. Вона виникла в результаті об’єднання вірувань, розповсюджених в окремих місцевостях Японії, навколо культу, що склався в центральній провінції Ямато й пов’язаний з божествами - предками імператорського дому.
У синто збереглися й продовжують жити найдавніші форми вірувань, такі, як магія, тотемізм, фетишизм. На відміну від багатьох інших релігій синто не може назвати свого конкретного засновника - людину або божество. У цій релігії відсутні чіткі розходження між людьми й камі. Люди, згідно синто, відбулися безпосередньо від камі, живуть в одному світі з камі й можуть переходити в розряд камі після смерті, тому синто не обіцяє порятунку в якомусь іншому світі, а ідеалом уважає гармонічне існування людини з навколишнім світом, у духовному середовищі.
Ще однією особливістю синто є безліч ритуалів, що збереглися практично без змін протягом століть. У цей час догматика синто займає в порівнянні з ритуалом досить незначне місце. На початку в синто не було ніяких догм. Згодом під впливом запозичених з континенту релігійних вчень окремі священнослужителі намагалися створити догмати. Однак у результаті виник лише синтез буддійських, даоських і конфуціанських ідей. Вони існували незалежно від релігії синто, основним змістом якої дотепер залишаються обряди.
На відміну від інших релігій синто не містить моральних установок. Місце подань про добро й зло тут займають поняття чистого й нечистого. Якщо людина “ нечиста ”, зробила щось неналежне, вона повинна пройти через ритуал очищення. Дійсним гріхом синто вважається порушення світового порядку - цумі, і за подібний гріх людині прийдеться платити після смерті. Він відправляється в Країну Мороку й там веде тяжке існування в оточенні злих духів. Але розвиненого вчення про загробний світ, пекло, рай або Страшний Суд у синто немає. Смерть розглядається як неминуче загасання життєвих сил, які потім відроджуються знову. Синтоїстська релігія вчить, що душі померлих перебувають десь неподалік і нічим не відгороджені від світу людей. Для послідовника синто всі основні події відбуваються в цьому світі, що розглядається як кращий з світів.
Від прихильника цієї релігії не потрібно щоденних молитов і частих відвідувань храму. Цілком достатньо участі в храмових святах і виконання традиційних обрядів пов'язаних з важливими подіями життя. Тому самі японці нерідко сприймають синто як сукупність національних звичаїв і традицій. У принципі ніщо не заважає синтоїсту висповідати іншу релігію або навіть вважати себе атеїстом. І все-таки виконання обрядів синто невіддільно від повсякденного життя японця з моменту його народження до самої смерті, просто здебільшого обряди не розглядаються як прояв релігійності.
1. Історія синтоїзму, як релігії японців
Перетворення вірувань окремих племен і родів у єдину релігію, що одержала назву “синто”, тісно пов’язане з історією утворення ранньої держави на території Японії. Влада над країною поступово зосереджувалась в руках правителів центральної області Ямато. Тоді ж починається оформлятися культ Аматерасу як верховного божества - прародительки й покровительки імператорського дому. Божества інших кланів, що підкорилися клану Ямато, займали більше низьке положення, відбувся поділ на небесних і земних божеств. Так були зроблені перші кроки в напрямку створенні єдиного пантеону синто.
Звід законів “Тайхорё” (702 р.) закріпив перетворення другої половини VII в., у результаті яких була створена централізована держава китайського типу. Одним з нововведень, відбитим в “Тайхорё”, була установа спеціального органу по керуванню справами земних і небесних божеств за назвою “дзингикан”, якому належало перше місце в адміністративній системі Ямато. У його функції входили контроль над великими святилищами й організація релігійних церемоній за участю імператора. Був установлений перелік загальнодержавних синтоїстських свят.
На початку VIII в. міфи, пов'язані з божествами знатних пологів, за вказівкою уряду були зведені воєдино в “Кодзики” й “Нихонги”. Їхні укладачі внесли деякі зміни в японські сказання й легенди з метою зміцнення влади правлячої династії й національного об'єднання.
Ще одним важливим джерелом, що свідчить про систематизацію культу й ритуалу синто в епоху раннього середньовіччя, є “Єнгисики”. Перші десять сувоїв “Єнгисики” містять опису основних церемоній синто, тексти молитов – норито, списки імен богів по храмах, переліки церемоніальних предметів, порядок підготовки жертвоприносин й інші необхідні елементи культу.
В 1081 р. був затверджений список головних синтоїстських святилищ, що одержували підтримку безпосередньо від імператорського дому. Храми підрозділялися на три групи. До першого ставилися сім головних святилищ, які були тісно пов'язані з імперато
Одними из наиболее популярных услуг на рынке IT-технологий являются создание и продвижение лендингов. Они способны положительно влиять на деятельность любого бизнес-проекта в интернете. Судя по многочисленным отзывам, заказавшие создание лендингов люди ни разу не пожалели о потраченных деньгах. Они вложили в будущее, которое неразрывно связано с интернетом. Всё больше и больше предпринимателей обращаются к услугам разных агентств, веб-студий, чтобы заказать создание лендинга у профессионалов.