Характеристика окремих форм неврозів, напрямки психотерапевтичної і корекційної роботи

Курсова робота на тему: «Характеристика окремих форм неврозів, напрямки психотерапевтичної і корекційної роботи»

План

Введення

I. Історична довідка

II. Характеристика окремих форм неврозів, напрямку психотерапевтичної й корекційної роботи

2.1 Неврастенія

2.2 Невроз страху й тривожного очікування

III. Профілактика, психотерапія й психокорекція неврозів

IV. Психодіагностичне дослідження «Дитячий тест неврозів»

Висновок

Додаток

Список літератури

Введення

Ціль роботи

1) зрозуміти причини й особливості порушень у стані й поводженні дітей і підлітків

2) виявити головні психотравмуючи ситуації в дітей і підлітків

3) професійно визначати необхідні методи психотерапії

Робота складається із двох частин - теоретичної й практичної.

У теоретичній частині розглянутий досвід різних психотерапевтів і психологічних шкіл по напрямках психотерапевтичної й корекційної роботи. У практичній проведене психодіагностичне дослідження з виявлення підлітків із проявами різних неврозів. Використано методику «Дитячий тест неврозів». Текст методики викладений у додатку.

І. Історична довідка

Термін невроз був уведений у другій половині XVIII століття для позначення ряду захворювань нервової системи. Відтоді мінялися точки зору на сутність неврозу. Із другої половини XIX століття закріпилася точка зору, що невроз - це психогенне захворювання, що не супроводжується органічними ушкодженнями мозку. Це захворювання прикордонне між нормою й патологією. Воно характеризується не різко вираженими порушеннями психічної діяльності.

В XX столітті, особливо наприкінці його, спостерігається збільшення неврозів у зв'язку із прискоренням темпу й ритму життя, інформаційними й емоційними перевантаженнями, шквалом соціальних змін і ін. факторами. Не кожна людина може вчасно адаптуватися, перешикуватися, виникають порушення типу психогений.

Наукові досягнення в області неврозів належать багатьом українським та російським ученим. І.П. Павлов і його школа вивчали психофізичні механізми неврозів. Великий внесок у розробку проблеми неврозів у дорослих внесли В. Мясищев, В. Карвасарський і їхньої школи. Дослідженням неврозів у дітей присвячені роботи А.І. Захарова (1988, 1998), Д. Ісаєва, А.Е. Личко, А.І. Селецького, Д.Д. Еникєєвої (1997, 1998 і ін.).

Зупинимося на більше повному визначенні неврозу.

Невроз - це психогенне захворювання, причиною якого є дія подразників і ситуацій, психічних травм.

Невроз проявляється у формі оборотних порушень нервової діяльності з домінуванням емоційних і сомато-вегетативних розладів. Ці порушення звичайно усвідомлюються особистістю й переживаються нею як хворобливі явища.

У якості самостійної, хворобливої форми невроз частіше виникає в дітей 6-7 років, коли вони проявляють усвідомлене відношення до себе й навколишньої, розуміють соціальні мотиви поводження, моральні оцінки, значимість конфліктних ситуацій. У дітей більше молодшого віку розвиваються реакції невротичного типу у відповідь на емоційно неприємні впливи намагнітити середовища.

Захворюваність неврозами в підлітковому віці створюється за рахунок тих підлітків, які страждають із дитинства. У період вісімдесятих років у психоневрологічних диспансерах по даним Личко А.Е. на обліку складалося близько 15% підлітків. В 90-х роках цей відсоток збільшився. Період полового дозрівання, «пубертатної кризи» не дає різкого зростання захворювання неврозами. Деякі автори (А.Е. Личко, 1985) уважають, що ймовірно в цьому віці невротичні симптоми «заміняються» порушеннями поводження. Ті ж психогенні фактори, які в дітей і дорослих викликають невроз, у підлітків у період становлення характеру ведуть до доброчесність поводженню.

До виникнення неврозів привертають індивідуальні особливості особистості: особливості характеру й темпераменту, тип вищої нервової діяльності (ВНД) і ін. Велике значення мають відхилення у вихованні дитини, що приводять до формування «невротичної диспозиції» - підвищеної чутливості до певних психогенних подразників. Мають значення й багато інших факторів: церебрально-органічна недостатність, як наслідок патологічних пологів або перенесених черепно-мозкових травм. Соматичне ослаблення також привертає до неврозу.

Патофізіологічною сутністю неврозів є зривши ВНД у результаті перенапруги основних нервових процесів, наявність конкуруючих вогнищ порушення й гальмування.

Наші спостереження підтверджують, що напружена робота в школі, вузі, на виробництві, пофарбована позитивними емоціями й стимулами не приводить до неврозів. Але більші перевантаження без позитивного емоційного тла можуть привести до неврозів.

Існують різні форми неврозів: неврастенія, невроз страху й нав'язливих станів, істеричний, депресивний невроз, моносимптомні (моно симптоматичні) неврози.

ІІ. Характеристика окремих форм неврозів, напрямку психотерапевтичної й корекційної роботи

2.1 Неврастенія

Неврастенія найпоширеніша форма неврозів у дітей, дорослих і підлітків. Як уважає Личко, вона частіше розвивається в представників астеноневротичного й лабільного типів акцентуацій характеру. Виникає при надмірних інтелектуальних і емоційних перевантаженнях.

Основні симптоми: підвищена стомлюваність, дратівливість, порушення сну, головні болі, зниження настрою.