Психологічний аналіз опосередкованого запам'ятовування у молодших та старших школярів

Рівненський інститут слов'янознавства

Київського славістичного університету

кафедра психології

Психологічний аналіз опосередкованого запам'ятовування у молодших та старших школярів.

Курсова робота

з загальної психології

спеціальності "Психологія^”

Вівчар Юлії Богданівни

Рівне 2008

Зміст

Вступ

Розділ І. Теоретичний аналіз опосередкованого запам’ятовування молодших та старших школярів.

1.1 Пам'ять як предмет психологічного вивчення

1.2 Психологічна характеристика типів пам’яті

1.3 Психологічні особливості процесів пам’яті

1.4 Психологічна характеристика опосередкованого запам’ятовування

Розділ ІІ. Аналіз результатів експериментального вивчення опосередкованого запам’ятовування у молодших та старших школярів.

2.1 Обґрунтування процедури та опис методики дослідження опосередкованого запам’ятовування

2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження вікових особливостей молодших та старших школярів

2.3 Характеристика гендерних особливостей молодших та старших школярів

2.4 Психологічні рекомендації щодо розвитку опосередкованого запам’ятовування

Висновки

Література

Додатки

Вступ

Пам'ять – це не тільки психічна функція, яка забезпечує можливість функціонування загальних психічних процесів і складає основу психічного життя людини, це і не тільки форма психічної фіксації набутого досвіду людини, а це і пізнавальний чуттєвий процес, який складає основу чуттєвого та абстрактного пізнання дійсності і зводиться до запам’ятовування, збереження, забування та відтворення інформації набутої в процесі власного життя.

І все це починається з початкунаших днів. Як тільки немовля народжується, одразу ж воно починає сприймати, відчувати, згодом розуміти навколишній світ, та запам’ятовувати побачене, почуте, сприйняте, для цього дитина має засвоїти знання про навколишній світ, оволодіти нормами поведінки, набути певних навичок і вмінь. Все це пов¢язано з роботою пам¢яті. Якби людина не запам¢ятовувала те, що сприймала, переживала, робила, її психічний розвиток був би неможливий.

Проблема пам¢яті (разом з проблемами мотивації та мислення) є однією з центральних в навчанні. В учбовій діяльності школяра пам¢ять є також результатом процесу засвоєння матеріалу (матеріал проробляється для того, щоб бути запам¢ятованим) і як умовою для наступної переробки нового матеріалу (осмислення нового спирається на актуалізацію та використання збережених в пам¢яті знань). Часто саме погана пам¢ять є причиною неуспішності школярів: вивчаємий матеріал погано запам¢ятовується, і це заважає повноцінному засвоєнню.

Будь-яка розумова діяльність, крім формування її способів, прийомів, навичок та вмінь великою мірою зумовлена розвитком пам¢яті. Продуктивність пам¢яті (запам¢ятовування), в свою чергу пов¢язана зі способами переробки матеріалу, призначеного для запам¢ятовування, і в тому числі з опосередкованим. Тому, вивчаючи особливості розвитку пам¢яті школярів, необхідно звертати увагу на формування опосередкованого запам¢ятовування, бо саме воно забезпечує ефективність мнемічної діяльності. [ 24, 41 ]

Пам¢ять у дітей молодшого шкільного віку достатньо хороша. Вони легко засвоюють нове, конкретне і яскраве. Як і всі психічні процеси, пам¢ять дитини тісно пов¢язана з усім її розвитком. Можна було б сказати, що це період нагромадження великої кількості уявлень, які відображають те, що учень бачить навколо себе, чує від учителя, свого оточення, в тому числі й однолітків, старших братів і сестер, батьків про що читає та ін. У цьому віці діти жадібно поповнюють свої враження, уявлення. На сьогодні це велика проблема, оскільки при їхніх можливостях, нинішньому розвитку, вони б могли черпну більше інформації, що в майбутньому їм дуже помогло б.

Успіх розвитку пам¢яті залежить від того, як забезпечують педагоги керівництво цим процесом. Важливе значення для розвитку пам¢яті учнів має передусім знання вчителем умов продуктивності запам¢ятовування, відтворення та вміння керувати ними в навчальній діяльності на уроках і поза ними. [ 7, 8 ]

Ще у донауковий період психології, Платон пов’язував особливості пам’яті із можливістю змінювати структуру воску. Він говорив, що пам'ять, як воскова дощечка, яка зберігає сліди пережитих подій.

Уявімо собі плоский шматок глини, що має незвичні властивості. Якщо на його поверхню надавити пальцем і відразу ж вирівняти ямку, то після обжигу глини ямка знову стає ясно помітною. Ця глина має, відповідно, властивість впродовж певного часу зберігати слід від фізичного впливу так, що при певних умовах він знову може бути відтворений. Аналогічно пам¢ять в психології найчастіше визначається як здатність відтворювати в більшій чи меншій відповідності з оригіналом минулі події після зберігання їх впродовж певного часу. [36, 12 ]

Видатний сучасний математик і кібернетик фон Нейман зробив сенсаційне повідомлення. За його розрахунками виходило, що кожен з нас може запам¢ятати всю інформацію, що знаходиться в мільйонах томів найбільшої у світі Бібліотеці імені Леніна.

Радянські психологи внесли великий внесок в установлення загальних закономірностей пам¢яті. Відомими є фундаментальні психологічні дослідження П.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать