Розкрийте провідну тему у творчості Юрія Федьковича

Провідною в творчості Федьковича є тема жовнірського життя. Автор проникає у внутрішній світ героїв, передає їхні прагнення і сподівання.
Із життя жовнірів Федькович бере типові події, сповнені драматизму: примусова відправка до армії, прощання з родиною, милою дівчиною, смерть солдата в битві або від казармених умов життя.
Найяскравіші вірші про це — «Виправа в поле», «У Вероні», «Рекрут», «Болить мене головонька!..» Головним героєм у них виступає молодий селянин-гуцул, якого забирають у жовніри й жорстоко знущаються з нього.
У поезії «У Вероні» виступають яскраві образи молодих жовнірів, що стоять на варті біля брами. Вони віддаються своїм тужливим думам, у яких виразно звучать мотиви протесту і прокляття ворогам.
У вірші «При відході» автор розкриває першопричину страждання народу. Це політика війни, яку провадив цісар. Прощаючись із коханою дівчиною, молодий жовнір говорить:

Не рад би я від'їжджати,
Гонить цісар воювати...

Одна з найліричніших у жовнірському циклі — поезія «Рожа». Прощаючись із новобранцем, дівчина хоче приколоти милому на груди «сльозою зрошену» квітку. А парубок просить: як загину, то «посадити червону твою рожу на моїй могилі».
За мотивами народних пісень про примусовий призов до австрійської армії Федькович написав вірш «Золотий лев». Глибоко трагічно звучать тут рядки, в яких поет говорить про поневіряння матері-страдниці, що від туги й переживань за сином виплакала очі. Тяжке становище самотньої матері та її сина, «цісарського стрільця», правдиво відтворив поет у поемі «Дезертир». Жовнір, читаючи сумний лист від матері, яка замерзає дома в нетопленій хаті, тікає з цісарського війська, щоб урятувати її від смерті.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать