Зовнішньоекономічна діяльність підприємства

1. Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності

2. Напрями поліпшення інвестиційної діяльності українських підприємств

3. Підготовка до укладання зовнішньоекономічного конракту

1. Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак. Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України "Про підприємництво". Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови, гірші від встановлених законом, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється. До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосована санкція у вигляді тимчасового призупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності.

Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який одержав від цієї діяльності у власність кошти, майно, майнові і немайнові права та інші результати, має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними на свій розсуд. Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника у будь-якій платній або неоплатній формі без його згоди забороняється, за винятком випадків, передбачених законами України.

2. Напрями поліпшення інвестиційної діяльності українських підприємств

У порівнянні з іншими Україна не є найкращою країною для здійснення інвестицій. Економічна нестабільність численні затримки і протиріччя при проведенні реформ стали причиною того, що в міжнародному рейтингу кредитоспроможності вона виглядає не досить привабливо. За рейтингом журналу «Institutional Investor» Україна посідала в 1997 році 111 місце за такими країнами, як Того, Танзанія і Нігерія. У порівнянні з 1995 роком (109 місце) вона погіршила свої позиції. Цей рейтинг оцінює надійність країни як боржника по іноземних фінансових кредитах. Український уряд повинен усвідомлювати, що українська економіка веде конкурентну боротьбу за обмежений у своєму обсязі товар (капітал) на світовому ринку з майже 200 країнами, а у Східній Європі (включаючи СНД) - із більш ніж 20 країнами.

Протягом останніх років в економіці України спостерігаються позитивні зрушення щодо пожвавлення інвестиційної активності. Так, загальний реальний приріст інвестицій в основний капітал протягом 1998-1999 років становив 9,2%. Динаміка показників інвестиційної активності протягом 1999 року мала дві чіткі тенденції. Якщо за підсумками першого півріччя 1999 року обсяг інвестування в економіці скоротився на 12,7%, то в другому півріччі спостерігалося значне підвищення темпів інвестиційної діяльності - приріст капітальних вкладень за III і IV квартал 1999 року становив 11,3% (нагромадження основного капіталу - 6,3%) відносно другого півріччя 1998 року. Приріст інвестицій в основний капітал за весь 1999 рік становив 2,9% порівняно з 1998 роком (рівень валового нагромадження основного капіталу не змінився). Розбіжність між динамікою інвестицій у першому та другому півріччях 1999 року зумовлювала відмінністю складу факторів інвестиційної активності до і після президентських виборів.

У першому півріччі 1999 року були відсутні економічні передумови, які могли б забезпечити реальне зростання капіталовкладень. Для цього періоду є характерним погіршення фінансового стану всіх суб'єктів економічної діяльності, що, відповідно, позначилося на зменшенні фінансових ресурсів інвестування. Натомість друге півріччя 1999 року характеризувалося деякими позитивними чинниками: спостерігалися зміни в законодавстві України щодо стимулювання розвитку виробництва (зокрема, в сфері активізації інвестиційних процесів, зростання обсягів виробництва та прибутку в галузях промисловості, розширення кредитування реального експорту економіки).

На підвищенні інвестиційної активності у другому півріччі 1999 року позначилися такі позитивні зміни у законодавстві:

1) скасування централізації амортизаційних відрахувань і повернення до практики застосування понижуючого коефіцієнта для норм амортизації (Закон України від 06.04.1999 року «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»);

2) звільнення від ПДВ основних засобів, що вносяться до статутногофонду підприємства, при операціях в Україні і при ввезенні їх на територіюкраїни;

3) виключення платежів по орендних операціях з категорії «відсотки»;

4) зменшення рівня оподаткування операцій з цінними паперами (Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності» від 15.07.1999 року);

5) переведення обліку ПДВ при виконанні підрядних будівельно-монтажних робіт на касовий метод (Закон України від 14.07.1999 року «Провнесення змін до ст.11 Закону «Про ПДВ»»);

6) можливість отримання пільгового довгострокового де