Особливості антиінфляційной політики у США

Зміст

ВСТУП.. 2

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ АНТИІНФЛЯЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ.. 3

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ АНТИІНФЛЯЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ У США.. 12

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ АНТИІНФЛЯЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ У США.. 15

ВИСНОВКИ.. 20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 25

ВСТУП

Державне регулювання економіки покликане виправляти перекоси в ринковому механізмі ціноутворення у випадку його неефективності або порушення.

Фундаментальна (узагальнююча) причина виникнення державного регулювання економіки – збої в ринковому механізмі, які проявляються через порушення в процесі ціноутворення, неспроможність ринкової економіки через попит та пропозицію вирішувати деякі проблеми, що призводить до погіршення стану економіки, зниженню її ефективності.

Основні задачі державного регулювання економіки:

· забезпечення запланованого економічного зростання;

· досягнення ефективної зайнятості серед населення країни;

· справедливий розподіл доходів;

· досягнення економічної ефективності;

· забезпечення зовнішньоторговельного балансу країни.

Об’єкти державного регулювання економіки – це сфери, галузі економіки, регіони, а також ситуації, явища та умови соціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникнути труднощі, проблеми, які не вирішуються автоматично, або їхнє вирішення конче потрібне для нормального функціонування економіки та підтримання соціальної стабільності (економічний (інвестиційний) цикл; секторна, галузева та регіональна структури господарства; умови нагромадження інвестиційного капіталу, зайнятість населення, грошовий обіг; платіжний баланс; ціни та умови конкуренції; підготовку та перепідготовку кадрів; довкілля; зовнішньоекономічні зв’язки).

Актуальність антиінфляційної політики визначена впливом інфляції на макроекономічні показники та загальноекономічну ситуацію в країні.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ АНТИІНФЛЯЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

Важливим індикатором негараздів у економіці є інфляція, яка характеризується загальним підвищенням цін та зниженням купівельної спроможності грошей. Вона виникає не стихійно, а внаслідок перевищення випуску грошей над виробництвом товарів.

Інфляційні процеси можуть виникати під впливом двох чинників:

· грошових — емісія паперових грошей, швидкість їх обертання, стан фінансово-кредитної системи, відношення національної валюти до інших валют;

· виробничих (негрошових) — монополізація виробництва, брак конкуренції, структурні перекоси в матеріальному виробництві та ціновій політиці, витратний характер економіки.

Грошові чинники формують інфляцію попиту, яка виявляється в перевищенні сукупного попиту над пропозицією і виникненні надлишкової платоспроможності. Якщо зростання сукупного попиту не компенсується підвищенням пропозиції, то це призводить до інфляційного зростання цін, яке супроводжується збільшенням грошової маси. Переповнення каналів обігу грошовою масою знецінює грошову одиницю, що є найхарактернішою ознакою інфляції попиту в її класичному вигляді.

За умов перехідної економіки виникнення інфляційного попиту зумовлюється:

· надмірною емісією грошей у готівковій формі;

· дефіцитом бюджету;

· непродуманою кредитною експансією банків, що призводить до емісії грошей у безготівковій формі;

· високим рівнем непродуктивних державних витрат, зокрема надмірним інвестуванням у важку промисловість та військово-промисловий комплекс.

Виробничі фактори спричиняють інфляцію витрат, яку ще називають інфляцією пропозиції. Хоча причиною цієї інфляції також є гроші, але вони відіграють тут пасивну роль. Головним її імпульсом стає збільшення витрат виробництва в результаті підвищення заробітної плати та цін на сировину, матеріали, устаткування.

Класичним прикладом інфляції витрат є спіраль «зарплати — ціни». Якщо в економіці відбувається загальне підвищення цін, то це неминуче призводить до падіння реальних доходів населення. Для збереження їх рівня необхідно збільшувати зарплату, що спричинить зростання виробничих витрат. Унаслідок цього підвищується собівартість продукції, що, у свою чергу, призводить до зростання цін на товари та послуги. Чергове подорожчання потребує чергового збільшення зарплати, і процес починається спочатку.

Наведений приклад інфляційної спіралі «зарплата — ціни» свідчить про взаємозв’язок чинників інфляції попиту й витрат. З одного боку, підвищення заробітної плати сприяє зростанню доходів населення, що є чинником підвищення платоспроможного попиту, а з іншого — збільшуючи витрати виробництва, призводить до підвищення цін. До чинників інфляції витрат належить також підвищення ставок оподаткування, що рівнозначно збільшенню витрат виробництва й відповідному зростанню цін. Крім того, високі ставки податків обмежують стимули розвитку виробництва, що зменшує пропозицію товарів і відносно збільшує грошову масу.

У цілому інфляція витрат завжди загрожує скороченням товарного забезпечення і, зрештою, породжує спад виробництва і скорочення робочих місць. Нині інфляція стала постійним фактором економічного життя і повна її ліквідація практично неможлива. По-перше, що нижчим є темп інфляції, то важче її зменшити. По-друге, досвід розвинутих країн свідчить, що помірна, порівняно стабільна та передбачувана інфляція ще не створює великих проблем в економіці. Вона навіть може стимулювати певне пожвавле

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать