Короткострокова і довгострокова рівновага фірми

Міністерство освіти України

Факультет економічної підготовки

Кафедра Економічної теорії

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни: «Мікроекономіка»

м. Алчевськ, 2009

ЗМІСТ

1. Теоретичне питання. Короткострокова і довгострокова рівновага фірми

1.1 Рівновага фірми в короткостроковому періоді

1.2 Фірма у довгостроковому періоді

2. Практичне завдання

Завдання 1 (№2)

Завдання 2 (№5)

Завдання 3 (№7)

Завдання 4 (№11)

Завдання 5 (№14)

Література

1. ТЕОРЕТИЧНЕ ПИТАННЯ. КОРОТКОСТРОКОВА І ДОВГОСТРОКОВА РІВНОВАГА ФІРМИ

Якщо покупця при придбанні товару на ринку цікавить, перш за все, його корисність, то для продавця (виробника) центральне місце займають витрати виробництва. Оскільки в умовах довершеної конкуренції виробник практично не може впливати на рівень ринкової ціни, остільки саме рівень витрат виробництва надає визначальну дію і на розмір прибутку, і на можливості розширення виробництва, і на те, чи залишиться фірма взагалі на даному ринку або буде вимушена покинути його

Галузева пропозиція як сума ринкової пропозиції окремих фірм залежить зрештою від рівня витрат виробництва, а вид кривої пропозиції безпосередньо зв'язаний з динамікою витрат.

Як правило, основна частина витрат фірми це явні витрати - грошові виплати постачальникам чинників виробництва. Іншими словами, явні витрати фірми - це її фактичні витрати на устаткування, сировину, енергію, полуфабрікати, заробітну плату, оренду приміщення і т.д.

Разом з тим, часто фірма використовує ресурси, які належать їй самій (власний капітал в грошовій формі, власні виробничі приміщення, професійні навики власника фірми і т. п.). Фірма не несе безпосередніх грошових витрат на оплату цих ресурсів, вони для неї є немов-би «безкоштовними». Проте в світі обмежених ресурсів дійсно безкоштовного нічого не буває, кожен ресурс має свою альтернативну вартість. Тому використання фірмою такого «безкоштовного» (з погляду бухгалтера) ресурсу фактично пов'язане з відмовою від отримання доходу при його альтернативному застосуванні, тобто з певними витратами. Такі альтернативні витрати використання ресурсів, що належать самій фірмі, називаються неявними витратами.

Хоча неявні витрати не відбиваються в бухгалтерській звітності (не відносяться на бухгалтерські витрати), їх необхідно враховувати при ухваленні економічних рішень, що дозволяє эфективно використовувати всі залучені в процес виробництва ресурси. Виходячи з цього, в поняття «економічні витрати» повинна включатися альтернативна вартість всіх використовуваних ресурсів, у тому числі і нормальний прибуток як мінімальний дохід підприємця, необхідний для залучення і удержання цього ресурсу в даному виробничому процесі. Так, до нормального прибутку увійдуть: відсоток на власний капітал, орендна плата, яку можна було б отримати, наймаючи власну будівлю, дохід від продажу власних послуг праці і т.п.

У зв'язку зі сказаним раніше, є істотні відмінності між поняттями бухгалтерський і економічний прибуток. Бухгалтерський прибуток - це різниця між загальною виручкою фірми і явними (грошовими) витратами. Економічний прибуток - це різниця між загальною виручкою фірми і всіма витратами (явними і неявними, включаючи нормальний прибуток підприємця). Таким чином, економічний прибуток є доходом, отриманим понад нормальний прибуток.

Визначимо тепер основні види витрат фірми в короткостроковому періоді. Витрати підрозділяються на дві великі категорії: постійні і змінні. Постійні витрати - це витрати, які залишаються незмінними, яким би не був обсяг виробляємої продукції. До них відносяться: плата за оренду приміщення, витрати на устаткування, оплата управлінського і адміністративного персоналу і т.п.

Змінні витрати змінюються в прямій залежності від обсягу виробництва. Вони пов'язані з витратами на купівлю сировини і робітничої сили. Динаміка змінних витрат нерівномірна: починаючи з нуля, у міру зростання виробництва вони спочатку ростуть дуже швидко; потім, у міру подальшого збільшення обсягів виробництва, починає позначатися чинник економії на масовому виробництві, і зростання змінних витрат стає вже повільнішим, ніж збільшення продукції. Надалі, проте, коли вступає в дію закон убуваючої продуктивності, змінні витрати знову починають випереджати зростання виробництва.

1.1 Рівновага фірми в короткостроковому періоді

Слід підкреслити, що про розділення витрат на постійні і змінні можна говорити тільки стосовно короткострокового періоду функціонування фірми. Іншими словами, виходячи з аналізу видів витрат і їх динаміки, ми можемо провести відмінність між короткостроковим і довгостроковим періодами функціонування фірми. У короткостроковому періоді постійні витрати залишаються незмінними, фірма може змінювати обсяг продукції, що випускається, тільки за допомогою зміни величини змінних витрат. У довгостроковому періоді всі витрати стають змінними, тобто це достатньо тривалий часовий інтервал для того, щоб фірма могла змінити свої виробничі потужності. Так, за наявності безробіття і знаходженні на ринку праці працівників відповідної кваліфікації легко збільшити обсяг виробництва за рахунок маси живої праці.

Аналогічна ситуація може мати місце при використанні додаткових ресурсів сировини або енергії. Природно, що при цьому доводиться зважа

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать