Показники економічного та соціального розвитку регіону на прикладі Рівненської області

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Кафедра регіонального управління

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

„Аналіз і планування соціально-економічного розвитку”

Виконав: студент

спец. «Менеджмент організацій»

факультету менеджменту

Остапчук Р. В.

Перевірив: ст. викладач Антонова С.Є.

Рівне – 2010

Зміст

1. Методи визначення рівня економічного розвитку

2. Види і форми планування економічного та соціального розвитку регіону

3. Аналіз і планування розвитку транспорту і зв’язку

4. Задача

5. Аналіз соціально-економічного розвитку Рівненської області

1. Методи визначення рівня економічного розвитку

Зближення рівнів економічного розвитку можливе через поглиблення ефективної спеціалізації при раціональному використанні місцевих умов і ресурсів, розвиток інтенсивних міжрайонних зв’язків. Тому треба враховувати специфіку кожного регіону на основі поглибленого економічного аналізу його можливостей і особливостей.

Економічний стан території (регіону ) – це сукупність економічних результатів, отриманих населенням, інституційними установами, що розміщені на даній території, протягом певного періоду (року).

При аналізі економічного стану і розвитку регіонів широко використовується такий показник як валовий регіональний продукт (ВРП) в розрахунку на душу населення або одиницю трудових ресурсів.

Основними економічними результатами території , що визначають її економічний стан, є:

· результати, що отримані завдяки діяльності інституційних виробничих одиниць(товари, послуги та інше);

· результати, що отримані населенням для використання (доходи населення, заробітна плата та інше);

· результати, що використані для розвитку економіки(інвестиції в основний капітал, інвестиції у житлове будівництво);

· результати, що отримані завдяки організації трудової діяльності

(зайнятість населення, трудова активність, трудова міграція тощо);

· результати, що спрямовані на споживання (роздрібна торгівля, введення в дію житлового фонду та інше).

Відповідно критеріями для оцінки (оціночними критеріями) економічного стану регіону є наявність названих вище економічних результатів.

Основними частковими оціночними показниками економічного стану регіонів пропонується використовувати:

- грошові доходи з розрахунку на душу населення, грн.;

- частка зайнятого населення у загальній чисельності, %;

- виробництво товарів та послуг на душу населення, грн.;

- оборот роздрібної торгівлі на душу населення, грн.;

- введення в дію житлового фонду на душу населення, кв. м загальної площі;

- обсяг інвестицій у житлове будівництво на душу населення, грн.;

- обсяг інвестицій в основний капітал підприємств на душу населення, грн. та інші.

Оцінку рівномірності економічного розвитку регіонів України пропонується здійснювати за чотирма комплексними критеріями :

· темпи економічного зростання у кожному регіоні;

· економічне зростання у регіоні до середнього в Україні;

· економічне зростання по відношенню до максимально досягнутого серед регіонів України;

· рівномірність економічного розвитку.

Показник рівня економічного розвитку вимірюється кількістю сукупного суспільного продукту або НД в середньому на душу населення або одиницю трудових ресурсів.

Загальний показник рівня економічного розвитку регіонів можна визначити за формулою:

(2)

де – загальний показник рівня економічного розвитку регіону;

– валова продукція промисловості регіону з розрахунку на душу населення;

– вартість основних промислово-виробничих фондів регіону на душу населення;

– промислово-виробничий персонал з розрахунку на 1000 жителів регіону;

– валова продукція сільського господарства у розрахунку на 1 жителя;

– аналогічні показники по регіону вищого рангу або країні;

– кількість показників.

Нерівномірність розвитку регіонів є чинником мобільності руху капіталів і їх масштабності, однак нерівномірний розподіл капіталовкладень по територіям призводить до виникнення неоднакових можливостей у регіонів вирішувати економічні та соціальні проблеми. Неприйнятною є ситуація, коли інвестиційні ресурси спрямовуються в одні й ті самі сфери та галузі, переважно із швидким оборотом капіталу та здатні швидко принести прибуток, і в одні й ті самі регіони. Необхідно змінити мотивацію інвесторів вкладати кошти в однорідні об’єкти регіональної економіки. Це потребує залучення прямих регулюючих важелів до інвестиційного процесу, зокрема втручання регулюючих органів у процес інвестування.

Питання вирівнювання асиметрії загальноекономічних показників у регіонах залишається в компетенції центральної влади. Місцеві ж органи можуть сприяти подоланню такої асиметрії власне тільки через зростання рівня виробництва й добробуту населення.

2. Види і форми планування економічного та соціального розвитку регіону

економічний транспорт регіон планування

Можна виділити такі види планування економічного та соціального розвитку країни:

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать