Використання комп ютера на уроках навчання грамоти

Зміст

Вступ

Розділ 1. Особливості вивчення комп’ютерних дидактичних засобів для навчання грамоти на уроках української мови в початковій школі

1.1. Методична система вивчення навчання грамоти

1.2 Психолого-педагогічні аспекти використання комп’ютера

при створенні дидактичних засобів для уроків навчання грамоти

1.3 Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів для уроків навчання грамоти

Розділ 2. Конспекти уроків навчання грамоти з використанням комп’ютера

2.1 Урок читання в добукварний період

2.2 Урок письма в добукварний період

2.3 Урок читання в букварний період

2.4 Урок письма в букварний період

2.5 Урок читання в післябукварний період

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Навчання грамоти – перший етап вивчення школярами української мови, на якому діти 6-річного віку (1 клас) навчаються звуків мовлення, ознайомлюються із способом їх позначення на письмі – буквами.

Величезне завдання у цей період покладається на першого вчителя, адже саме від його майстерності і залежить якість знань першокласників у мові.

Багато в чому вчитель покладається на дидактичні засоби (малюнки, схеми, таблиці тощо), які допомагають дитині сформувати в своїй уяві ті закони, про які говорить їй вчитель.

Одним із засобів створення дидактичних посібників є комп’ютер.

Предметом курсової роботи є розгляд можливостей використання комп’ютера на уроках навчання грамоти.

Об’єкт – педагогічний процес на уроках навчання грамоти.

Мета – розробити фрагменти використання комп’ютера для створення дидактичних засобів, а також охарактеризувати таке використання.

Розділ 1. Особливості вивчення комп’ютерних дидактичних засобів для навчання грамоти на уроках української мови в початковій школі

1.1 Методична система вивчення навчання грамоти

У період навчання грамоти уроки класифікуються за такими ознаками:

а) за основним предметом навчання – уроки читання і урокиписьма;

б) за часом, за періодами і етапами навчання – уроки в добукварний, букварний і післябукварний період;

в) за наявністю чи відсутністю нової теми на одному уроці:

- уроки вивчення нового звука і букви або навчання письму букви, великої і малої (рядкової);

- уроки закріплення, на яких нова буква не вивчається;

- особливий тип уроку – урок повторення і узагальнення;

- обов’язковим є також щотижневий урок читання, на якому до 20 хвилин відводиться на позакласне читання.

До уроків навчання грамоти ставляться загальнодидактичні і спеціальні методичні вимоги.

Загальнодидактичні вимоги:

а) виховний характер уроку, чіткість виховної мети: які моральні якості будуть розвиватися на даному уроці;

б) чіткість навчальної мети уроку: що нового діти дізнаються, чого навчаються, які навички і вміння будуть розвиватися, яка стадія розвитку цих умінь і навичок, який буде рівень їх пізнавальної активності, мислення, який буде етап вивчення теми і т. ін.;

в) наступність і перспективність уроку, його зв’язок із попередніми і наступними уроками, його місце серед уроків з даної теми, з даного розділу програми;

г) розмаїття методичних засобів і прийомів роботи, варіативність роботи над матеріалом, залежність вибору методичних засобів від характеру матеріалу і завдань навчання, доступність методики – її цікавий та ігровий характер;

г) диференційований та індивідуальний підхід до учнів у процесі уроку; наявність зворотного зв’язку (від учнів – до вчителя) на всіх етапах уроку;

д) навчання учнів прийомів розумової праці („вчити учитися”), тим умінням, які є необхідною умовою успішного навчання в школі;

є) обов’язкові також й інші дидактичні вимоги – науковість, доступність матеріалу і т. ін.

Спеціальні (методичні) вимоги:

а) обов’язковою умовою будь-якого уроку рідної мови є турбота вчителя про мовленнєве середовище: на уроці має звучати правильне, виразне, образне, точне, логічне мовлення; панувати атмосфера культури мовлення. Усе, що використовується на уроці, має бути зразковим і за формою, і за змістом. Кожний урок має виховувати „мовне чуття”, любов до рідної мови, до живого, яскравого, виразного слова;

б) на кожному уроці, як читання, так і письма, обов’язково повинна мати місце робота з розвитку мовлення учнів: збагачення, уточнення і активізація словника, складання і аналіз речень, робота над словосполученням, усні висловлювання, переказ, читання напам’ять, драматизація і т. ін.; часто ці види роботи переплітаються з іншими – зі звуковим аналізом і синтезом, із читанням, письмом і т. ін.;

в) на кожному уроці читання і письма необхідними елементами повинні виступати різноманітні прийоми звукового і буквеного аналізу і синтезу – підготовка до читання або, що важливо, письма, а також самостійні вправи;

г) безпосередня робота для формування умінь і навичок читання і письма повинна займати приблизно 2/3 уроку за часом (у поняття „читання” входить підготовча робота перед читанням, а також аналіз змісту прочитаного; це можна сказати і про поняття „письмо”);

г) на кожному уроці читання і письма має використовуватися матеріал для зразка – додаткові тексти для усної роботи: уривки з творів поетів, письменників

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать