Страхи дітей молодшого шкільного віку

Міністерство освіти

СТРАХИ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Курсова роботи

Учениці 10-б класу

Волченко Оксани

Науковий керівник:

Каліненко Світлана Іванівна

вчитель біології

м. Новомосковськ

2008

Зміст

Вступ

Глава I. Теоретичний аналіз проблеми

1.1. Визначення страху в психолого-педагогічній літературі.

1.2. Класифікація страхів

1.3. Характеристика страхів у дітей молодшого шкільного віку

1.4. Технологія профілактики та корекції дитячих страхів.

Висновки

Глава II. Анализ стану проблеми на практиці.

2.1. Експеримент

Висновки

Закінчення

Список використаної літератури

Вступ

Психологічне здоров’я дітей залежить від соціально-економічних, екологічних, культурних, психологічних та багатьох інших факторів.

На думку авторів (Л.І. Божович, А.А. Бодалев, В.С. Мухіна, Т.А. Рєпіна та інших) дитина як найбільш чутлива частина соціуму підвергається різноманітним Глава I . Теоретичний аналіз проблеми

1.1. Визначення страху в психолого-педагогічній літературі

Поняття страху розроблялося багатьма вченими та має різні визначення. Артур Ребер в великому тлумачному психологічному словнику трактує страх як «эмоциональное состояние, возникающее в присутствии или предвосхищении опасного или вредного стимула. Страх обычно характеризуется внутренним, субъективным переживанием очень сильного возбуждения, желания бежать или нападать и рядом симпатических реакций» [Большой толковый психологический словарь. / Перевод с англ. Ребер Артур. – М.: АСТ, Вече, 2001. – с.71].

З. Фрейд пояснює «страх – это состояние аффекта – объединение определённых ощущений ряда удовольствие – неудовольствие с соответствующими иннервациями разрядки напряжения и их восприятия, а так же вероятно, и отражение определённого значимого события» [Изард К.Э. 0. – с.218].

В.Даль в «Толковом словаре живого великого русского языка» визначає страх як пристрасть, боязнь, робкість, тривожний стан душі від переляку, від загрозливого чи мнимого лиха. [Гонкова–Ямпольская Р.В., Черток Т.Л. Воспитателю о ребенке школьного возраста - М.: Просвещение, 1987. – с.305].

Р.Ф. Овчарова розглядає страх, як ефективне (емоціональне загострене), відображення в свідомості людини конкретної загрози для його життя та благополуччя. [Крутецкий В.А. Психология. Учебник для учащихся пед. училищ. – М.: Просвещение, 1980. – c.165].

Відомий фізіолог І.П. Павловтрактує страх як «проявление естественного рефлекса, пассивно-оборонительной реакции с лёгким торможением коры больших полушарий. Страх основан на инстинкте самосохранения, имеет защитный рефлекс и сопровождается определёнными физиологическими изменениями высшей нервной деятельности» [Краткий психологический словарь. / Сост. Л.А.Карненко. Ред. А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский. – М.: Политиздат, 1985. – c.570].

Ю.О. Неймер, О.В. Петровский, М.Г. Ярошевский розглядали страх як «эмоциональное состояние, возникающее в ситуациях угрозы биологическому или социальному существованию индивида и направленное на источник действительной и воображаемой опасности» [Климанова Ю. Нарисуй свой страх: Детские страхи. // Семья и школа. – 1999. - № 9. – c.102].

Таким чином, проаналізував різні трактовки поняття страху, я зупиниласвій вибір навизначенні І.П. Павлова, так як це визначення найбільш повне, точне і сучасне. Тому в своїй роботі я спираюсь на це визначення.

Страх - це емоція, про яку багато людей думають з жахом. Можливо тому, що емоція страху сама по собі викликає жах, ми переживаємо її достатньо рідко. І все ж страх – реальна частина нашого життя. Людина може переживати страх в різних ситуаціях, але всі ці ситуації мають одну загальну рису. Вони відчуваються, сприймаються людиною як в ситуації, в котрих під загрозу ставиться його спокій та безпека. Інтенсивне переживання страху запам’ятовується на довго. Страх складається з певних та специфічних фізіологічних змін, експресивної поведінки та специфічного хвилювання, виникаючого через очікування загрози або небезпеки. У маленьких дітей, так само як і у тварин, відчуття загрози чи небезпеки пов’язано з фізичним дискомфортом, з неблагополуччям фізичного «Я». Страх, котрим вони реагують як на загрозу, це боязнь фізичного пошкодження. Суб’єктивне переживання страху жахливо, і що дивно – воно може призвести до параліча, тим самим, привести людину в абсолютно безпомічній стан, або, навпаки, може змусити людину кинутись бігти, подалі від небезпеки. [Основы центр «Академия», 2003. – c. 245].

Відомий фізіолог І.П. Павловвважає страх проявом природного рефлексу, пасивно-захисною реакцією з легким гальмування кори великих півкуль. Страх оснований на інстинкту самозбереження. Має захисній рефлекс та супроводжується певними фізіологічними змінами вищої нервової діяльності, проявляється на частоті пульсу та дихання, показниках артеріального тиску, виділенням травного соку. [Клайн В. Как подготовить ребенка к жизни. - М., 1991. – c. 564].

Страх виникає у відповідь на дію загрозливого стимулу. Існують дві загрози, які мають універсальний і одночасно фатальний в результаті характер. Це смерть, та крах життєвих цінностей, протидіючих таким поняттям як життя, здоров’я, самоствердження, особисте та соціальне благополуччя. Але крім крайніх в

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать