Використання комп'ютера при літературознавчій пропедевтиці в початковій школі

Зміст

Вступ

Розділ 1. Особливості літературознавчої пропедевтики на уроках читання в початковій школі

1.1. Методична система проведення літературознавчої пропедевтики в початкових класах

1.2. Психолого-педагогічні основи використання прикладного програмного забезпечення для розробки дидактичних засобів при проведенні літературознавчої пропедевтики

1.3 Опис прикладного програмного забезпечення для створення дидактичних засобів

Розділ 2. Конспекти уроків із використанням комп’ютерних дидактичних засобів

2.1 Тема. Підсумковий урок з розділу «Із скарбниці казкарів світу» (3 клас)

2.2 Тема. Природа і люди. Г. Тютюнник. «Ласочка». (4 клас

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Говорячи про проблеми навчання в сучасній школі варто виокремити одну з них, яка покликана забезпечити стійкість знань, новизну та розвиток на усіх рівнях та в усіх сферах шкільної освіти. Звичайно це, на даний час, може зробити комп’ютерне навчання або використання комп’ютера як навчального засобу.

Об’єктом курсової роботи – є літературна пропедевтика на уроках читання в початковій школі.

Предмет курсової роботи – застосування на таких уроках комп’ютерних дидактичних засобів та комп’ютера взагалі.

Мета – окреслити певні шляхи використання комп’ютера, як засобу створення дидактичних посібників для уроків різних типів.

В процесі написання роботи були опрацьовані певні літературні та Інтернет джерела, в яких хоча б частково була розгляне на ця проблема, а також розроблені авторські пропозиції використання комп’ютера, які вміщені у конспекти уроків з літературознавчої пропедевтики.

Розділ 1. Особливості літературознавчої пропедевтики на уроках читання в початковій школі

1.1 Методична система проведення літературознавчої пропедевтики в початкових класах

Науковим ґрунтом для методики читання є літературознавство. Хоча у початкових класах діти лише ознайомлюються з художніми творами, теоретичні основи літературознавчої науки враховуються при вивченні змісту творів і в організації уроків читання. Розрізняють, зокрема, підходи до вивчення байки і казки, оповідання і вірша. З опорою на літературознавство виробляються настанови для з’ясування ідейного задуму твору і його художніх особливостей.

Отже, методика мови – це не ізольована наука. У зв’язку з іншими науками вона будує свою теорію, функціонує та розвивається. Виходячи з цього, використання на уроках мови комп’ютерних засобів навчання не лише допомагатиме здійснювати природній навчальний процес, але й розвиватиме в учнів інформаційні знання.

Розкриття особливостей казки

Особливості роботи над казкою.

Казка відома дітям з дошкільних років, її привабливість – у сюжетності, таємничості, фантастичності. Діти з захопленням грають у вовків і лисиць, з любов’ю готують маскарадні костюми зайців і півників, а на дитячих ранках з інтересом відтворюють повадки улюблених казкових персонажів. Однак це не може служити підставою для того, щоб вважати, що учні розуміють специфіку казки як літературного жанру. Звичайно, від них не слід домагатися наукового визначення казки, адже діти не усвідомлять його змісту, хоч, можливо, й запам’ятають формулювання. У початкових класах йдеться лише про набуття загального уявлення про казку і її відмінностей від інших творів. Як цього досягти?

У методичних посібниках засуджується намагання окремих класоводів зводити характеристику казки до вказівки, що, мовляв, казкові події видумані. Для цього є підстави. ; Практика переконує, що умовність казки діти самі відчувають. Вона їм подобається. Вони і в класі ладні грати в придуманих казкових героїв. І це треба всіляко підтримувати. Текст багатьох казок піддається прочитуванню в особах. Методика рекомендує вчителеві скористатися цією можливістю: учні залучаються до діалогу.

У процесі такої зацікавленої роботи дітей над казкою створюються сприятливі умови для розкриття перед ними особливостей цього виду народної творчості. Вони ще раз переконуються, що/казка – це розповідь про якусь незвичну подію. В її основі – видумка, фантазія, адже насправді звірі не розмовляють, а в казках вони користуються людською мовою. Проте дітей це не бентежить. Навпаки, вони цікавляться казкою саме тому, що в ній звірі живуть і розмовляють зрозумілою мовою.

Діти усвідомлюють, що в житті вовк і лисиця не дружать, а в казці вони – нерозлучні друзі. Це й переконує в тому, що казки з участю звірів – фантастичні. Поряд із звірами у казках діють явища природи: Зима, Мороз, Сонце та ін. А це хіба не фантастика? І все ж не дивуються цьому. Сприймають це як можливе, до того ж захоплено. Тому досить часто вдаються до власного фантазування – створення казок про звірів, а то й про навколишні предмети: столи, стільці, книжки, зошити. Завдання вчителя – всіляко заохочувати учнів до написання казок. У меморіальному музеї у Павлиші, де працював В. О. Сухомлинський, зберігається 80 томів казок, написаних учнями. Видатний вчитель радянського часу вважав, що створення казок – не розвага, а засіб розумового й естетичного розвитку дітей.

Говорячи про сприймання казки дітьми, варто вказати на те, що діти молодшого віку (навіть дошкільного) свідомо сприймають умовність казки, а тому чітко відрізняють фантазію від реальності. До фантазії вони ставляться як до гри.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать