Формування самоосвітньої компетентності учнів

ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ

2009

На сторінках сучасної педагогічної преси все частіше звучить актуальне питання сьогодення: школа мало приділяє уваги формуванню самоосвітніх компетенцій:

· самостійна діяльність учнів щодо застосування отриманих знань, трансформацій їх в різні форми;

· самостійна діяльність учнів з визначення критеріїв оцінювання певних об’єктів;

· самостійне визначення об’єму, змісту завдання для опрацювання;

· самостійна діяльність щодо поповнення своїх знань з різних джерел;

· самостійна робота по знаходженню помилок, труднощів в процесі пізнавальної діяльності;

· самостійне закріплення знань.

Ми часто, а то і переважно даємо дітям готові знання (зараз Інтернет, букетики, готові твори і т.п.) Все це сприяє тому, що особистість мало розвивається, ми ж цьому мало приділяємо уваги, мало приділяємо уваги формуванню вмінь:

· аналізувати;

· зіставляти;

· робити свої висновки, які іноді збігаються із загальноприйнятими.

Аналіз спеціалістами зовнішнього тестування підтвердив це.

Сьогодення ставить перед нами завдання:

· підготувати школяра до дорослого життя, яке складається не із шкільних предметів;

· навчити дитину працювати з інформацією, довідковою, науковою літературою;

· знаходити в інформації відповіді на поставлені питання.

Ми ж сьогодні бачимо в школі:

· репродуктивне відтворення;

· повторення чужих думок;

· списування творів із посібників, яких багато;

· а часто зовсім не розуміння ні теми, ні основної думки інформації.

Проаналізувавши все це, ми прийшли до такої проблеми «Формування самоосвітньої компетентності учнів», вирішення якої намагаємося пройти в період 2006-2010 р.р.

ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ

Програма формування самоосвітньої компетентності учнів, використана нами з урахуванням рекомендацій психологів і педагогів, допоможе вчителеві створювати програмно-методичне забезпечення самоосвітньої діяльності на підставі порівняння результатів моніторингу з ідеальною моделлю підготовки учнів на кожному віковому етапі.

Мета даної програми — створення системи формування самоосвітньої компетентності учнів.

Завдання:

• ознайомлення учнів з поняттями: самоосвіта, загально навчальні вміння, вміння самоорганізації, навички загальної культури праці;

• формування мотивів самоосвіти;

• створення умов для розумового самовиховання учнів, їхньої самоосвіти;

• формування свідомого ставлення до навчання;

• створення умов для усвідомлення учнем ефективності своєї навчальної праці;

• ознайомлення учнів із методами та прийомами самоосвіти;

• ознайомлення з творчими та дослідницькими методами роботи;

•навчання створення індивідуальних програм самоосвіти.

Готовність до самоосвіти передбачає наявність в учнів:

• певного обсягу загальноосвітніх та політехнічних знань, що використовуються як основа, а часто й метод самоосвітньої пізнавальної діяльності;

• дієвих мотивів, що спонукають особистість до неперервної освіти;

• розвинутих навичок самостійного оволодіння знаннями та пізнавальними вміннями під час використання різноманітних джерел і в різних формах самоосвіти (читанні, слуханні, спостереженні, експерименті тощо);

•умінь розумової діяльності;

•умінь самоорганізації.

Компоненти готовності до самоосвіти покладено в основу створеної програми формування самоосвітньої компетентності.

Зміст «Програми формування самоосвітньої компетентності» у кожному класі є таким:

І. Організація навчальної праці

1.Уміння планувати свою діяльність. Уміння намітити мету, визначити завдання, шляхи та терміни роботи.

2.Уміння самоорганізації. Вміння знайти джерела інформації та організувати роботу з ними. Виконання домашніх завдань. Режим, система діяльності. Вміння зберігати час. Уміння готувати місце для занять.

ІІ. Робота з книжкою та іншими джерелами інформації

1.Уміння навчально-пізнавальної діяльності. (Загальнонавчальні вміння.) Універсальні здібності самостійного отримання, здобування та використання знань, умінь і навичок.

2.Уміння працювати з книжкою (читати, складати план, конспектувати тощо). Використання для самоосвіти радіо-, кіно-, телепрограм, різноманітних видів практичної діяльності: дослідів, експериментів, моделювання, відвідування виставок, музеїв, концертів, лекцій, вистав тощо. Комп'ютер у самостійному розвитку. Використання відеоматеріалів.

Література для самоосвіти, самовчителі.

3.Бібліотечно-бібліографічні вміння. Організація читання. Апарат книжки. Бібліотеки, їхній довідково-бібліографічний апарат. Види запису під час читання. Книжки та записи — подовження фізіологічних сховищ знань та досвіду.

ІІІ. Культура усного та письмового мовлення

1.Розвиток усного мовлення. Вміння користуватися монологічною (оволодіння такими видами монологу: стисле повідомлення, розповідь, опис, характеристика тощо) та діалогічною (оволодіння такими функціональними типами діалогу: діалог етикетного характеру, діалог-розпитування, діалог-домовленість, діалог-обмін думками, повідомленнями) формами мовлення, складати розгорнуту характеристику на основі одно

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать