Туристичні ресурси Хмельниччини

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.АРХЕОЛОГІЧНО-ЕКСКУРСІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ

1.1 Туристичний маршрут лівобережжям Дністра

1.2 Маршрут «Давньоруські твердині Дунаєвеччини»

РОЗДІЛ 11. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНУ

2.1. Рекреаційно-туристичний потенціал Подільського регіон

2.2. Санаторно-курортна справа Поділля

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Актуальність теми

Хмельницька область - один із регіонів України, що славиться своєю природою, історичними місцями, фортецями, архітектурними комплексами поміщицьких садиб тощо.

Частина з них включені до туристсько-екскурсійних маршрутів як місцевого ,так і загальнодержавного значення. Та поряд з цим Хмельниччина має ще чималий список різноманітних об’єктів, які могли б зацікавити гостей та мешканців області, сприяти активному відпочинку і пізнанню історії краю.

Об’єктом дослідження є Хмельницька область, зокрема такі міста як Кам’янець-Подільський, Дунаївці, село Горчична та інші.

Предметом дослідження є архітектурні пам’ятки Хмельниччини.

Метою дослідження є розкриття екскурсійного потенціалу та формування на його основі туристсько-екскурсійних маршрутів та їх представлення широкому загалу.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

- вивчити археологічну спадщину області;

- визначити перспективні напрямки екскурсійних маршрутів;

- з’ясувати проблеми розвитку туристично-краєзнавчої справи на Хмельниччині.

Методологія

На всіх етапах написання роботи застосовувалися універсальні методи. Метод дедукції дозволив визначити предмет дослідження, щодо методу індукції, то його використано у висновках, в яких були сформульовані недоліки розвитку туризму в Україні на підставі узагальнення конкретних проблем галузі в Хмельницькій області.

У створені роботи використовувалися підручники: «Туристично-краєзнавчих досліджень» випуск 2 і 5 та інші.

Випуск 2 «Туристично-краєзнавчих досліджень»- періодичне видання інституту туризму ФПУ вміщує наукові статті та розробки різних галузей знань: економістів, істориків, архітекторів, працівник туристичної галузі та культурно освітніх закладів.

Даний реферат складається зі вступу, основної частини – яка має два розділи, також з висновків і списку літератури.

РОЗДІЛ І. АРХЕОЛОГІЧНО-ЕКСКУРСІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ

1.1 Туристичний маршрут лівобережжям Дністра

Нині на обліку відділу охорони пам’яток культури Хмельницького обласного краєзнавчого музею нараховується понад 2 тис. археологічних пам’яток , з них 226 знаходиться під охороною держави.[9;89] Кожен новий польовий сезон приносить нові відкриття і знахідки, які концентруються в запасниках Хмельницького обласного краєзнавчого музею, Кам’янець-Подільського музею-заповідника та археологічної лабораторії Кам’янець-Подільського педагогічного інституту – основних дослідницьких центрів області.

Спираючись на наявні матеріали, можна виділити два перспективних напрями в організації нових маршрутів як вузько-тематичних, так і комбінованих. Кожен з них може зацікавити не лише фахівців, а й тих людей, хто вирішить провести своє дозвілля у єднанні з природою та минулим Хмельниччини, бо в основному ці археологічні пам’ятки розташовані у неповторних куточках Поділля, яких ще не встигла торкнутися без думлива діяльність господарників.

Один з найефективніших маршрутів полягатиме лівобережжям Дністра на території Кам’янець-Подільського району. Його крайні пункти – села Жванець і Георгіївка.

Село Жванець увійшло в історію завдяки відомій битві полків Богдана Хмельницького з польським військом у роки національно-визвольної війни XV11 ст. Про ті часи нагадують залишки фортеці. Донедавна тут ще можна було побачити земляні шанці, влаштовані козаками. Крім того, цей населений пункт лежить на міжнародній трасі Васьковичі-Порубне і граничить з Чернівецькою областю. Через це село включено у кілька туристсько-екскурсійних маршрутів. Однак для конкретного маршруту головним об’єктом буде укріплене поселення трипільської культури в урочищі Щовб. Саме тут на початку 70-х рр. експедиція київського археолога Т. Мовші виявила унікальний гончарний комплекс, який складався з двохярусних печей та місця для вимішування глини[9;89]. Гончарні печі розташовані трьома рядами над схилом плато. Їх було сім. Вони двотипні - підкововидні та прямокутні в перерізі. Нижні частини печей розділені навпіл «козлом» або опорним стовпом. Стіни вимащені глиною, мають вигляд аркових виступів, на вершинах яких прикріплені глиняні конуси, що підтримують перекриття з жаропродухами.

Після дослідження гончарний комплекс законсервовано. Віднедавна він занесений до списку пріоритетних об’єктів, які заплановано реставрувати за кошти держави у найближче десятиріччя.

Від Жванця понад Дністер прямуємо до місця археологічної стоянки раннього періоду трипільської культури – Луки Врублівецької. Сьогодні це урочище затоплене Дністровським водосховищем, але вражає довколишній ландшафт – каньйоноподібна долина Дністра, вервечка скелястих Товар, ліси.

Наступним об’єктом маршруту буде Бакотський мікро регіон. Свого часу його складали Села Бакота, Теремці, Студениця, що лежали на березі Дністра. Після введення у дію Дністровської ГЕС їх поглин

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать