Антикризове управління банківською системою

Потреба та економічна сутність антикризового управління банківської системи у сучасних умовах

Поняття "криза" – одне з найскладніших, яке має багато змістових відтінків інтерпретацій та сутнісних характеристик. Цей термін походить відгрецького Krisis – різкий перелом, тяжкийперехідний стан, крайня точка падіння, гостра нестача, невідповідність [ 2] .

Е. Коротков вважає, що «антикризове управління» – це управління, яке ґрунтується на передбаченні загрози кризи, аналізі її ознак заходів щодо зниження негативних наслідків і використання її чинників для подальшого розвитку.

У найзагальнішому вигляді під антикризовим управлінням варто розглядати таке управління, яке буде запобігати або пом'якшувати кризові ситуації. Щодо такого тлумачення суті антикризового управління запропоновано диференціювати такі підвиди:

1) передкризове управління, яке здійснюють для своєчасного виявлення тавирішення проблем (прийняття рішень) для запобігання кризи;

2) управління в умовах кризи, який визначає стабілізацію нестійких станів ізбереження керованої системи;

3) управління процесами виходу з кризи, яке здійснюють для мінімізаціївтрат і втрачених можливостей під час виведення з кризи [ 3] .

До передкризового управління можна віднести ранню діагностикубанкрутства, яка є складовою антикризового регулювання банківського сектору національної економіки.

Необхідно зробити висновок про стійкість на основі сукупності результатів, які можна отримати під час аналізу фінансового стану банку за такими напрямками:

● динаміка нарощування власних засобів (капіталу) банку;

● рівень прибутковості та рентабельності банківських операцій;

● якість активів і ресурсів банку;

● рівень менеджменту та маркетингу в банку.

Рання діагностика проблемності в банках повинна відповідати такимвимогам:

● результати ранньої діагностики повинні бути критерієм оцінки якості управління банком;

● рання діагностика повинна відповідати вимогам фінансової стратегії банку,що забезпечує ефективне управління ризиком банкрутства;

● рання діагностика повинна характеризуватися, як на якісних, так і на кількісних характеристиках діяльності банку та використання результатів усіх формфінансового аналізу;

● форми та методи ранньої діагностики повинні бути універсальні і застосовуватися для банків на будь-якій стадії їхнього розвитку;

● рання діагностика повинна підпорядковуватися меті та завданням банківського нагляду;

● система показників, яку використовують для ранньої діагностики, повиннамати високий рівень формалізації та меншою мірою залежати від індивідуальних особливостей банку [ 4] .

Основним критерієм, за яким можна визначити стабільність банківської системи є її ліквідність. Ліквідність банківської системи є її динамічнимстаном, який забезпечує своєчасність, повноту та безперервність виконаннявсіх сукупних зобов'язань банків та достатність коштів відповідно до потреброзвитку економіки країни.

За останні роки найменший рівень вільної ліквідності спостерігають за станом на 1 листопада 2008 р.: вільні резерви перевищили рівеньобов'язкових резервних вимог лише на 17,1 % порівняно з 87,4 % на 01.10.2008 р., зменшився при цьому на 9,1 млрд. грн. Така ситуація свідчить прозміну в Україні структурної позиції профіциту ліквідності банківської системи її структурним дефіцитом у наслідок світової фінансової кризи [ 5] .

Кандидат економічних наук, доцент Львівського інституту банківськоїсправи Віталій Рисін назвав шість основних аспектів, в яких проявляютьсянаслідки світової фінансової кризи для національної банківської системи:

1) зниження довіри населення до банків;

2) серйозні труднощі українських банків пов'язані з поверненням значнихзовнішніх запозичень;

3) наслідком фінансової кризи стала нестабільність на валютному ринку;

4) криза істотно вплинула на підвищення процентних ставок за кредитами;

5) наслідком кризи є той факт, що у всьому світі порятунок фінансових установ став завданням держави – вона вливала бюджетні кошти, а такожбрала комерційні банки під свій контроль.

З огляду на політичну ситуацію в Україні важко сказати, чи зможе держава врятувати банківськийсектор за умов поширення кризових явищ;

6) криза може призвести до укрупнення банків в Україні, оскільки дрібнібанки просто не впораються з проблемами [ 6] .

Основний пакет заходів щодо стабілізації та виведення з кризи банківського сектора має проводити НБУ, але уряд не повинен діяти самостійно щодо фінансової політики. Уряд повинен узгодити свою фінансову політику з НБУ і разом використати ті інструменти, які б доповнювали одне одного й ефективно виводили банківську систему з кризи. На думку Ірини Кравченко та Гранта Багатрян, основу грошової політики НБУ маєстановити плаваючий ринковий курс гривні щодо долара та євро.

Кредитна політика НБУ, з урахуванням прагнення до мінімізації безробіття, має бути спрямована на стимулювання інвестицій. Не можна різкозменшувати відсоткові ставки (зважаючи на небезпеку зростання інфляції)або ж тримати їх на високому рівні (штучне охолоджування економіки в період низької економічної активності також приховує руйнівні наслідки). Кредити потрібно давати, причому доступні. П

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать