Особливості розрахункових операцій на ф ючерсному ринку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки підприємництва

Реферат на тему:

«Особливості розрахункових операцій на ф’ючерсному ринку»

Виконала

Студентка ІІІ курсу,3групи,ФЕМП

Туник Катерина Сергіївна

Перевірила

старший викладач кафедри

Трубей Оксана Миколаївна

Київ 2010
ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ НА Ф’ЮЧЕРСНОМУ РИНКУ 5

ВИСНОВОК.. 16

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 17

ВСТУП

Ф'ючерсний ринок є органічною частиною сучасної ринкової економіки, його інструменти держави використовують для формування майбутніх сподівань, майбутньої економічної кон'юнктури. Оскільки ф'ючерсні угоди укладаються на основні економічні ресурси, то вплив держави через укладення таких операцій може бути істотним. Державне замовлення як одна із форм укладання строкових угод є негнучким, нееластичним щодо кон'юнктури та досить затратним. Політика України щодо учасників сільськогосподарських ринків за всі роки реформ була саме такою.

Ринок ф'ючерсних угод при нестабільній економіці, різких змінах цін на сировину, інфляції дає змогу виконувати страхові, хеджеві операції для істотного зменшення фінансових ризиків. Без офіційно котируваних і використовуваних бізнесом майбутніх цін та курсів розвиток промисловості та торгівлі у великих обсягах практично неможливий.[6]

В Україні для інвестицій у ф'ючерсні угоди ще не створено відповідних умов, а саме: немає ф'ючерсних бірж; відсутні фінансові посередники, головним видом бізнесу яких є спекуляція на прогнозах цін та курсів товарів, цінних паперів та валюти; учасники товарних сировинних та фінансових ринків не усвідомили і не вивчили унікальних можливостей хеджевих страхових операцій.

В Україні досі не створено біржу, яка відповідала б своїй ролі регулятора стихійних процесів ціноутворення базових активів. Жодна із функціональних у 2005 році в Україні бірж не відповідає за своєю суттю класичному поняттю біржі ні в економічному, ні в організаційному аспектах. Практика біржового будівництва не створила кола біржових товарів, не запровадила торгівлі стандартизованими контрактами на жоден з базових активів.[3]

Законодавство України, що регулює біржову діяльність не стимулює запровадження у практику сучасного біржового механізму. Законодавчі акти досить поверхові, не містять цілого низки головних аспектів створення строкового ринку. Не тільки податковий тиск, що, без сумніву, є великим тягарем і поглинальником обігових коштів бізнесових структур, є причиною затяжної кризи виробництва. Одна з важливих причин – це відсутність механізмів регулювання ринкової вартості власних майбутніх матеріальних та грошових потоків. В Україні нема механізму прогнозованих майбутніх (ф'ючерсних) цін та курсів.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ НА Ф’ЮЧЕРСНОМУ РИНКУ

Ф’ючерсний контракт – це стандартизована угода на купівлю або продаж конкретного товару, в конкретне місце і час у майбутньому за ціною, встановленою на вільних біржових торгах у централізованому регульованому місці за правилами цього ринку.

Особливістю ф’ючерсного контракту є цілковита стандартизація всіх його параметрів, за винятком ціни, що встановлюється шляхом попиту і пропозиції. Стандартизація ф’ючерсного контракту означає уніфікацію таких його умов, як споживча вартість товару, базисна якість і розмір доплат за відхилення від неї, умови і термін поставки, форма оплати, санкції за порушення умов контракту, порядок арбітражу тощо.

Кожний контракт представлений двома сторонами: покупцем і продавцем. Покупця ф’ючерсного контракту називають стороною, яка має довгу позицію, а продавця – стороною, яка має коротку позицію. Позиція продавця вважається короткою, тому що він продає товар, яким не володіє. Позиція покупця називається довгою, тому що він укладає угоду на купівлю товару в майбутньому.[4]

У цілому біржова торгівля для всіх організацій і осіб, що беруть участь у цій торгівлі, є особливою формою комерційної діяльності з метою одержання найбільшого прибутку поряд з іншими існуючими формами комерції. Виходячи з мети, яку поставили учасники торгівлі на біржі, у процесі укладання біржових угод вони здійснюють певні біржові операції, а саме:

· купівля і продаж реального товару:

· страхування від можливих втрат у разі зміни ринкових цін на реальні товари й на ф’ючерси (хеджування);

· спекулятивні операції, засновані на різниці в цінах.

Купівля і продаж реального товару здійснюється виробниками з метою реалізації товарів, які ними вироблені; споживачами – з метою забезпечення себе сировиною для подальшої переробки або необхідними товарами; торговцями – з метою подальшого перепродажу товарів кінцевим споживачам.

Хеджування виконує функцію біржового страхування від цінових втрат на ринку реального товару й забезпечує компенсацію деяких витрат (наприклад, на зберігання товару); має на меті компенсувати за рахунок прибутку збитки, отримані від реалізації на ринку реального товару; забез-печує побічний зв’язок біржового ринку ф’ючерсних контрактів з ринком реального товару. На біржі хеджування здійснюють, як правило, підприємства, організації, приватні особи, які водночас є учасниками ринку реальних товарів: виробники, переробники, торгівці.

Спек

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать