Депозитні операції в умовах інфляції

План

1.Депозитні операції

2. Розрахунки при відсутності інфляції

3.Розрахунки в умовах інфляції

1. Депозитними називаються

Операції банків по залученню коштів юридичних і фізичних осіб у вклади або на певні строки, або до запитання.

Депозитні операції належать до пасивних операцій банку.

Об'єктом депозитних операцій є депозити – суми коштів, що внесені в банк його клієнтами (приватними особами, підприємствами й організаціями). Депозити зберігаються на різного роду рахунках і використаються відповідно до режиму рахунку й банківським законодавством.

Залежно від суб'єктів внесення коштів депозити підрозділяються на 2 великі групи:

- депозити юридичних осіб;

- ощадні вклади населення.

У свою чергу кожна із цих груп класифікується по різним ознакам.

Депозити юридичних осіб діляться на строкові депозити й депозити до запитання.

Строкові депозити класифікуються залежно від їхнього строку:

- до 3 місяців;

- від 3 до 6 місяців;

- від 6 до 9 місяців;

- від 9 до 12 місяців;

- понад 12 місяців.

Депозити до запитання класифікуються залежно від характеру й належності коштів, що зберігаються на рахунках:

- кошти на розрахункових, поточних, бюджетних рахунках підприємств й організацій різних форм власності;

- кошти на спеціальних рахунках по зберіганню різних по своєму цільовому призначенню фондів (кошти підприємств, призначені для капітальних вкладень, кошти підприємств й організацій у розрахунках; кошти на кореспондентських рахунках по розрахунках з іншими банками; кошти місцевих бюджетів).

Ощадні вклади населення також підрозділяються, насамперед, на строкові й до запитання. Строкові вклади, залежно від умов зберігання й виплат бувають: виграшні, пенсійні, молодіжні, весільні, ощадні сертифікати й т.д.

Комерційні банки в умовах конкурентної боротьби на ринку кредитних ресурсів постійно піклуються про кількісне і якісне поліпшення своїх депозитів і пропонують населенню всі нові й нові види ощадних вкладів. Для цих цілей використається процентна ставка, різні послуги й пільги вкладникам.

Плата за використання депозитних коштів складається в нарахуванні й виплаті відсотків (доходів) їхнім власникам.

Доход може визначатися методом простих або складних відсотків.

2. Розрахунки при відсутності інфляції

2.1 Метод простих відсотків

Сутність його полягає в тім, що доход визначається виходячи з основної (тобто внесеної вкладником) суми вкладу протягом усього строку її зберігання. Нарахований доход не додається до основної суми вкладу, а може виплачуватися вкладникові в міру його нарахування або зберігатися на окремому рахунку. При використанні простих відсотків величина знайденого доходу не залежить від кількості періодів нарахування і їхньої тривалості. Період нарахування - це інтервал часу, за який визначається доход. Він, як правило, встановлюється банком і може мати різну тривалість: місяць, квартал, півріччя, рік.

Якщо позначити початкову суму вкладу через SUM_o , річну процентну ставку через PS (вона показує, скільки грошових одиниць повинен заплатити банк за користування 100 од. вкладу протягом року), то доход (DOH) за рік складе:

..........……………..............…………................. (1)

за місяць:

;.......…………………..................................... (2)

за 1 день:

;...............……............................………….....(3)

за будь-яку кількість днів:

;...............................................…………......(4),

де H - число днів у році;

h - строк зберігання вкладу, виражений у днях.

У світовій банківській практиці база виміру часу враховується трьома способами:

а) германський : рік умовно приймається за 360 днів, а місяць – 30 днів. (Використається в Німеччині, Данії, Швеції, Україні);

б) французький : у році 360 днів, а кількість днів у місяці відповідає календарній тривалості. (Використається у Франції, Бельгії, Іспанії, Швейцарії);

в) англійський : число днів у році й місяці відповідає їхній календарній тривалості. (Використається в Португалії, Англії, США, Україні).

Приклад 1.

Вклад у розмірі 400 гривень був вкладений у банк під 14 % річних 20 квітня 2004 р. і затребуваний 16 грудня того ж року. Визначити нарахований доход при різній практиці визначення строків зберігання.

Рішення

а) германська практика .

1. Визначаємо строк зберігання вкладу:

у квітні - 10 днів

за період з 1 травня по 30 листопада: 30 х 7 = 210 (днів)

у грудні - 16 днів

___________________________

Усього 236 днів

2. Визначаємо доход за 236 днів (по формулі 4):

DOH = 400 х 14 х 236/36000 = 36,71 (грн.)

б) французька практика .

1. Визначаємо строк зберігання вкладу:

у квітні - 10 днів

у травні - 31 день

у червні - 30 днів

у липні - 31 день

у серпні - 31 день

у вересні - 30 днів

у жовтні - 31 день

у листопаді - 30 днів

у грудні - 16 днів

________________________

Усього 240 днів

2. Отриманий доход складе:

DOH = 400 х 14 х 240/36000 = 37,33 (грн.)