Любіювання в структурі паблік рилейшнз

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ, ФІЛОСОФІЇ ТА ПСИХОЛОГІЇ

Самостійна робота

За темою № 9:» Любіювання в структурі паблік рилейшнз.»

Виконала студентка:

Групи:

Перевірив:

Дніпропетровськ

2010

"Паблик рилейшнз є одним з мастильних матеріалів демократії. Процеси державного і господарського життя сьогодні усе більш ускладнюються, але завдяки паблик рилейшнз їх можна зробити прозорими, відкрити людям можливість впливати на формування політики".

Індіра Ганді

політичний рішення вплив лобізм

Лобізм як особлива система і практика реалізації інтересів окремих організацій і різноманітних груп громадськості шляхом цілеспрямованого впливу на законодавчі і старанні органи державної влади став невід'ємною складовою частиною политического процесу демократичного суспільства. Значення цього явища можна, зокрема, пояснити наступними обставинами.

Передусім лобісти або їх групи виконують важливу функцію посередників між громадськістю і органами держави інформуючи останні про інтереси окремих груп громадян, стан справ в тих або інших сферах життя. Безумовно, в процесі ухвалення законів і втілення їх в життя депутати, а потім урядовці можуть звертатися і, як правило звертаються за консультаціями і радами до професійних фахівців і експертів. Але на відміну від знань професіоналів знання власне громадян, пропущені крізь їх інтерес і репрезенто-ванные лобістськими структурами виявляються важливішими як з точки зору розуміння глибин життя, так і з позиції легітимності рішень, що приймаються. Саме остання обставина стає найбільш вагомою, оскільки доводить що лобізм в його цивілізованих формах не є "вулицею з одностороннім рухом". Лобісти (групи тиску на структури влади), домагаючись переваг для себе, одночасно забезпечують благоприятные умови сприйняття суспільством і конкретними групами громадськості ухвалених державою законів.

Далі, інститут лобізму виконує функцію впорядкування плюралізму громадських інтересів. Зрозуміло, що кожна людина кожне громадське об'єднання переслідують свої специфічні інтереси. Більше того, вони прагнуть захищати ці інтереси усіма доступними ним засобами з урахуванням юридичних норм. Звідси цілком логічно що в межах певного правового поля їх інтереси стикаються, а тому потрібні способи і механізми зіставлення інтересів і визначення пріоритетів. Навіть якщо процес лобіювання здійснює незначна група людей наслідки лобіювання можуть виявитися досить масштабними і нерідко зачіпають величезні маси населення країни.

Крім того, позитивна робота інституту лобізму зазвичай вигідна суспільству в цілому. Дозволяючи порівнювати групові інтереси можливості і наслідки різноманітних дій в межах легітимних демократичних "правил гри" і сприяючи відображенню цих цілей і можливостей в політичних рішеннях, лобізм істотно доповнює складну систему заборон і противаг. Вже одна ця обставина заслуговує на те, щоб поступово впроваджувати інститут лобізму і в Україні, в його цивілізованих, прийнятних для нашої політичної культури, формах.

І нарешті лобізм в деякій мірі здатний доповнювати конституційну систему демократичного правління. Він дозволяє брати участь в прийнятті і реалізації політичних рішень тим групам громадськості, які так чи інакше позбавлені цієї можливості. Особливо це стосується громадян тих виборчих округів, яким не вдається вибрати своїх представників до парламенту. Не маючи свого депутата (що було нерідким для Верховної Ради колишнього скликання), який би з трибуни парламенту міг заявляти про місцеві проблеми групи громадськості за допомогою інституту лобіювання можуть самостійно привертати увагу до своїх проблем, впливати на процес їх законодавчого врегулювання.

Лобі́зм (англ. lobbyism) — скоординована практика відстоювання інтересів чи чинення тиску на законодавців і чиновників неурядовими організаціями, фінансово-промисловими групами чи етнічними спільнотами на користь того, або іншого рішення. Лобізм також передбачає діяльність зацікавлених осіб, яка сприяє ухваленню органами влади тих або інших рішень, з використанням формальних і неформальних відносин в органах влади. Передусім йдеться про захист інтересів не якоїсь окремої компанії, а цілої галузі. Іноді асоціюється з корупцією і нелегальними методами впливу на прийняття рішень урядовими структурами, хоча лобізм не обов'язково передбачає підкуп державних працівників. Представники зацікавлених груп називаються лобістами, а їх групи лобі.

Вважається, що термін «лобі» походить від практики відвідувати депутатів у Центральному Вестибюлі Британського Парламенту (англ. Central Lobby). Перша згадка про лобіювання датована 1820 р. про намагання представників громадськості вплинути на прийняття рішення в Конгресі США. Англійською lobby означає "кулуари", "коридори".

За іншою версією, термін походить від різного роду активістів, які очікували президнта США в кулуарах готелю, щоб намагатися вплинути на нього і таким чином посприяти прийняттю вигідного їм рішення. У 1946 р. у США був прийнятий спеціальний закон про лобізм і зараз цей феномен існує у всіх демократичних країнах. Нерідко лобісти мають свої контори при законодавчих органах. Легалізація цієї діяльності дозволяє зробити прозорими взаємини влади і бізнесу, щоб виборці могли бачити, чиї інтереси відстоює той або інший політик.

В р