Теорії походження людини

Зміст

1. Основні теорії походження людини

2. Теорія Чарльза Дарвіна

3. Основні етапи еволюції людини

4. Антропогенез

Висновок

1. Теорії походження людини

Проблема походження людини цікавила людство у всі часи. Це одна з найбільш важливих проблем природознавства. Тлумачення загадки походження людини завжди залежало від ступеня культурного та суспільного розвитку. Первісні люди вважали, що їх предки походять від тварин. Так, американські індійці з племені ірокезів вважали своїм прародичем болотяну черепаху, деякі племена Східної Африки — гієну. Індійці Каліфорнії вірили у те, що вони нащадки степових вовків — койотів.

У біблейського міфу про створення людини є, проте, і більш древні попередники. Набагато старше його, наприклад, вавілонська легенда, згідно якої людина була виліплена з глини, змішаної з кров'ю бога Біла. З глини ж виліпив людину і староєгипетський бог Хнум. Взагалі глина — основний матеріал, з якого боги ліпили людей в легендах багатьох племен і народів. Деякі з народностей навіть появу рас пояснювали кольором використовуваної богами, глини: з білої — біла людина, з червоної — червоний і коричневий і т.п.

Подібні уявлення існували серед людей століттями. І зараз існує гіпотеза, яка стверджує, що людина була створена надприродною істотою Богом.

Але одночасно ще в давнину зародилася і інша думка — ідея про природне походження людини. Спочатку вона була просто здогадкою, яка несла в собі зерно істини. Так, давньогрецький мислитель Анаксимандр з Мілета (VII—VI ст. до н.е.) вважав, що живі істоти виникли з мула, нагрітого сонцем, і що поява людей також пов'язана з водою. Їх тіла, на його думку, спочатку мали рибоподібну форму, яка змінилася, як тільки вода викинула людей на сушу.

І тоді ж, в античні часи, виникла думка про схожість людини і мавпи. Ганнон з Карфагена вважав, наприклад, що горили західно-африканського побережжя — люди, покриті шерстю. Такі уявлення цілком зрозумілі: людиноподібні мавпи здавна вражали людей своєю схожістю з людиною і нерідко їх називали "лісовими людьми". І пізніше думка про спорідненість людини і мавпи приходила в голову багатьом ученим.

Відповісти ж на питання про виникнення та розвиток людини, ґрунтуючись лише на анатомічних дослідженнях і порівнянні людей з найближчими до людини ссавцями (перш за все з мавпами), було неможливо. В першу чергу слід було вирішити у всій повноті проблему закономірної еволюції природи в цілому.

Розвиток мореплавання, великі географічні відкриття відкривали людям все новий вигляд тварин і рослин. Вперше класифікацію рослин і тварин склав шведський вчений Карл Лінней. Результати своєї роботи він виклав у працях: "Система природи" та "Філософія ботаніки". Він одним із перших звернув увагу на дивну подібність людини і людиноподібних мавп, об'єднавши їх в одне сімейство – ряд Приматів. Саме за пропозицією К. Ліннея людина одержала родову і видову назву – Homo sapiens – людина розумна. Можна сказати Карл Лінней заклав фундамент теорії Дарвіна.

Першу гіпотезу про походження людини запропонував Жан Батист Ламарк. Він висловив гіпотезу про природне походження людини від давніх мавп, які перейшли до прямоходіння. Вчений вбачав рушійну і спрямовану силу еволюційного процесу в непізнаному внутрішньому прагненні природи до прогресу. Еволюційні зміни, на думку Ламарка, мають пристосовний характер. Зокрема, пристосовні зміни рослин і тварин виникають під безпосереднім дією факторів навколишнього середовища. Свої еволюційні ідеї найбільш повно Ж. Б. Ламарк виклав у праці "Філософія зоології", яку було опубліковано в 1809 р. Ламарк виділяє два основних напрямки еволюції: градацію (східчасте підвищення рівня організації) та пристосувальну диференціацію видів. І хоча Ламарк не зміг розкрити причин людського генезису, його ідеї зробили величезний вплив на розвиток наукової думки, зокрема великого англійського природодослідника Ч. Дарвіна.

2. Теорія Чарльза Дарвіна

Англійський натураліст, Чарльз Дарвін у своїх роботах "Походження людини та статевий добі" (1871 р.) і "Про вираження емоцій у людини і тварин" (1872 р.). Він узагальнив величезний матеріал, що був накопичений до 70-их років XIX ст. та довів, що людина принципово не відрізняється від інших видів тварин і її еволюція відбувалася під дією тих же біологічних чинників еволюції — спадкової мінливості, боротьби за існування, природного добору. Ці ідеї Ч. Дарвін підтвердив багатьма незаперечними доказами. Наведені ним докази тваринного походження людини у найзагальнішому вигляді зводяться до:

порівняльно-анатомічної схожості (подібної будови) людини та інших тварин;

порівняльно-ембріологічної схожості (подібності зародків) людини й тварин;

наявності у людини рудиментів та атавізмів.

Таким чином, Ч. Дарвін, досліджуючи проблему природного походження людини, звернув основну увагу на людину як на біологічний вид — Ноmo sapiens. У той же час людина відрізняється від усіх тварин, включаючи людиноподібних мавп, якісною своєрідністю. Детально розглянув Дарвін і "спосіб" розвитку людини від якоїсь нижчої форми. Творець еволюційної теорії постарався врахувати при цьому всі можливі чинники: вплив середовища, тренування окремих органів, зупинки в розвитку, зв'язок між мінливістю різних частин організму.