Прийняття рішень по функціонуванню операційної системи на промисловому підприємстві

КУРСОВАЯ РОБОТА

по курсу «Менеджмент професійної діяльності»

на тему: «Прийняття рішень по функціонуванню операційної

системи на промисловому підприємстві»

Зміст

Вступ

1. Формування варіанту вихідних даних для прийняття управлінських рішень

2. Формування варіанту управлінського рішення

3. Аналіз варіантів управлінських рішень і вибір найбільш сприйнятливого варіанту

Висновки

Література

Вступ

Оптимізація управлінських рішень - вибір найефективнішого варіанта рішення (найраціональнішого рішення) із можливих альтернатив.

При обґрунтовуванні управлінських рішень забезпечує врахування всіх факторів і альтернатив, що виникають у процесі виробничо-господарської діяльності. Тому моделювання вважають найефективнішим способом оптимізації управлінських рішень.

Модель - відображення у схемі, формулі, взірці характерних ознак досліджуваного об'єкта.

Вона є спрощеною конкретною управлінською ситуацією, відображаючи реальні події, обставини тощо. Необхідність застосування моделей зумовлена такими причинами:

- складністю виробничо-господарської діяльності;

- наявністю багатофакторних залежностей у процесі розв'язання управлінських завдань;

- потребою експериментальної перевірки багатьох альтернативних управлінських рішень;

- необхідністю орієнтувати управління на майбутнє;

- необхідністю врахування динаміки середовища функціонування.

За внутрішньою сутністю та особливостями функціонування виділяють такі моделі:

- фізичні — вони є описом об'єкта в збільшеному або зменшеному масштабах;

- аналогові — функціонують як реальні об'єкти, але не схожі на них;

- математичні (символічні) — їх особливість полягає у використанні символів у процесі опису властивостей і характеристик об'єкта.

На практиці традиційним є такий порядок розроблення моделей:

1. Постановка завдання. Визначаються очікувані результати від розроблення і застосування моделі.

2. Підготовка інформації. Відбувається збір найважливішої інформації щодо об'єкта моделювання та оцінюється економічна інформація щодо доцільності розроблення моделі.

3.Формування моделі. Здійснюється за допомогою різноманітних засобів формування спрощеного відображення модельованого об'єкта чи процесу.

4. Перевірка моделі на достовірність. Відбувається за конкретними критеріями: реалістичність, відповідність завданням, врахування факторів середовища функціонування.

5.Використання моделі.

6.Відновлення моделі. Передбачає її удосконалення.

У процесі перевірки, використання та відновлення моделей слід брати до уваги чинники, що знижують їх ефективність: недостовірні вхідні умови (припущення); інформаційні обмеження; страх користувачів; недостатня практична перевірка; надмірно висока вартість моделі; недостатнє врахування факторів тощо.

Найпоширенішими є такі способи моделювання:

Теорія ігор. Моделює вплив прийнятого рішення на конкурентів.

Теорія черг. Визначає оптимальну кількість каналів обслуговування відповідно до потреби в них (модель «оптимального обслуговування»).

Моделювання управління запасами. Визначає розміщення замовлень, готової продукції на складі.

Лінійне програмування. Забезпечує оптимальний спосіб поєднання ресурсів за наявності конкретних потреб. Такі моделі найпопулярніші в менеджменті.

Імітаційне моделювання. Забезпечує практичне застосування моделі замість реальної системи.

Економічний аналіз (метод оцінювання витрат та економічних вигод). Ґрунтується на з'ясуванні економічних умов, за яких підприємство стає вигідним. Основною умовою є ситуація, за якої загальний дохід зрівнюється з підсумковими витратами.

Платіжна матриця. Статистичний метод, за допомогою якого з кількох варіантів рішення вибирають найоптимальніше. При цьому платежі (грошові винагороди, доходи тощо) подають у формі таблиці.

Дерево рішень. Схематичне відображення дій у менеджменті з урахуванням фінансових результатів, ймовірності отримання їх позитивного значення, можливості порівняння альтернатив.

Прогнозування. Реалізується через моделювання майбутніх управлінських ситуацій. Відіграє дуже важливу роль в економіці.

Як допоміжний інструмент при проведенні сценарного аналізу зручно використовувати метод дерева рішень . Він застосовується в тих ситуаціях, коли рішення, прийняті в кожен момент часу, сильно залежать від попередніх рішень і у свою чергу визначають сценарії подальшого розвитку подій.

Дерево рішень - це сіткові графіки, кожна галузь яких являє собою альтернативні варіанти розвитку або стану середовища. При проведенні сценарного аналізу на сітковому графіку вказуються імовірності настання тих або інших подій, а потім виробляється розрахунок очікуваних результатів.

Сіткове планування дозволяє не тільки визначити потреби різних виробничих ресурсів у майбутньому, але й координувати їхнє раціональне використання на даний момент. Найважливішими етапами сіткового м планування є такі: розподіл комплексу робіт на окремі частини і їхнє закріплення за виконавцями; виявлення й опис кожним виконавцем усіх подій і роб

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать