Соціологія наука про суспільство

РЕФЕРАТ

на тему:

Соціологія – наука про суспільство

План

1. Уміння мислити соціально – ознаки зрілості громадян, спільної, суспільства.

2. Предмие6т та об’єкт соціологічної науки.

3. Закони і категорії соціології.

4. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками.

Донедавна соціологія як наука і навчальна дис­ципліна перебувала в нашій країні на задвірках знань і со­ціальної практики. Соціологія була змуше­на здебільшого не вивчати процеси, а обґрунтовувати їх не­обхідність, як і вмотивованість рішень і дій влади.

Тільки наприкінці 80-х років XX ст. соціологія була за­требувана і в колишньому СРСР, долаючи відставання від світової соціологічної теорії та практики. Сьогодні вона — самостійна галузь знань у вищій школі, академічній науці.

Науковий, практичний потенціал соціології все частіше знаходить своє застосування у вивченні, осмисленні й кори­гуванні суспільних процесів. Однак залишається актуальною проблема подолання соціологічної неграмотності, вульгарно-утилітарного ставлення до соціології, коректності у викорис­танні її пошукових, аналітичних, прогностичних можливос­тей, передусім у політичній, економічній сферах, що, зреш­тою, не така вже й рідкість в період трансформації суспільств.

Процеси, які, хоч і не без труднощів, розвиваються в Україні, неминуче виведуть соціологію в ранг особливо важ­ливих дисциплін. Адже в демократичному суспільстві, яке, сподіваємося, ми все-таки збудуємо, передусім цінуються точні знання, вивірені прогнози, теоретично обґрунтовані рекомен­дації, політично і процедурно коректні методи діяльності в усіх сферах буття. Саме на користь такої культури реалізації прав і повноважень працює соціологія.

1. Термін «соціологія» походить від латинського слова «societas» (суспільство) та грецького «logos» (слово, вчення). У буквальному розумінні соціологія — наука про суспільство. Намагання пізнати, осмислити суспільство, ви­разити своє ставлення до нього супроводжувало людство на всіх етапах його історії.

Поняття «соціологія» введене до наукового вжитку фран­цузьким філософом Огюстом Кантом (1798—1857) у 30-х роках XIX ст. Соціологію він мислив як науку, тотожну суспільствознавству, яке об'єднувало в собі всі галузі знань про суспільство. Філософія Конта отримала назву «пози­тивізм». Проголошена ним «позитивна філософія» зводила­ся до простого нагромадження загальних висновків окре­мих наук. Цей самий принцип поширювався Контом і на соціологію, роль якої він убачав у спостереженні, описі й систематизації фактів, процесів суспільного життя. Філо­софське їх осмислення принципово заперечував як «схолас­тику» й «метафізику».

Точка зору Конта на соціологію панувала до кінця XIX ст. Наприкінці XIX — на початку XX ст. у наукових досліджен­нях суспільства поряд з економічним, демографічним, пра­вовим та іншими аспектами став виокремлюватися й соціальний. Відповідно звужувався предмет соціології, обме­жуючись вивченням соціальних сторін суспільного розвитку. Першим, хто дав «вузьке» трактування соціології як на­уки, був Еміль Дюркгейм (1858—1917) — французький соці­олог і філософ, який створив так звану французьку соціоло­гічну школу. З його ім'ям пов'язаний перехід соціології від науки, тотожної суспільствознавству, до науки, зосередженої на вивченні соціальних процесів та соціальних явищ суспіль­ного життя, тобто самостійної науки, яка межує з іншими суспільними науками — історією, філософією, політекономією тощо.

Нині переважає позиція активістської соціології, яка в трактуванні її предмета на перше місце висуває активний фактор у соціальних відносинах — суб'єкт дії, дійову особу, виділяючи поняття соціальної спільноти як основоположної категорії соціологічного аналізу. Деякі автори дотримуються думки, що соціологія — наука про соціальні відносини. Інші, пропонуючи істотні уточнення в трактуванні поняття «соці­альні відносини», вважають, що соціологія повинна не тільки сконцентрувати свої зусилля на аналізі суб’єктів історичної дій, а й стати знаряддям освіт широких верст населення. Інструментом самопізнання суспільства та людини.

Предмет і об'єкт соціології, як і будь-якої науки, не то­тожні, оскільки об'єктом науки є все, на що спрямоване відпо­відне дослідження, а предметом — окремі аспекти, власти­вості, відносини, які становлять об'єкт конкретного дослід­ження. Один і той самий об'єкт може вивчатися різними на­уками, предмет — завжди чітко окреслює сферу й мету дос­лідження.

Сучасне тлумачення предмета соціології повинно врахо­вувати особливості даного етапу соціологічного пізнання, пе­редусім те, що соціологія є специфічним науковим знанням про суспільство, яке відрізняється від інших суспільних наук і має свій самостійний предмет.

Соціологія — наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, соціальних спільнот, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

Будучи нефілософською наукою, спираючись на узагаль­нення соціальних фактів, соціологія визначає свій предмет на рівні макротеоретичного аналізу. Вона тісно пов'язана з соціально-філософським рівнем знань.

Людина як сукупність усіх суспільних відносин керуєть­ся у своїй поведінці передусім соціальне набутими нормами. На цих засадах і формуються відносини не за родинним зв'язком і знайомством, а згідно зі сформованими соціальними....,

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать