Соціальний патронаж з дітьми, що мають особливі потреби

Реферат на тему:

Соціальний патронаж з дітьми, що мають особливі потреби

План

Вступ

I. Загальні положення соціального патронажу сімей з дітьми, що мають особливі потреби: мета, завдання, етапи

II. Реабілітація сімей з дітьми, що мають особливі потреби

Висновки

Список літератури

Вступ

Проблеми сім'ї що має дитину з особливими потребами, можуть виникати і загострюватися на різних етапах життя. Відомо, що навіть самі дбайливі і оптимістично настроєні батьки, виховуючи таку дитину, випробовують величезне емоційне і психологічне навантаження, що врешті-решт може привести до зриву. Найчастіше подібна ситуація трапляється з матір’ю. Тому соціально-психологічну допомогу сім'ям покликані надавати такі фахівці як психологи, соціальні педагоги і соціальні працівники. Одним з головним напрямків такої допомоги є соціальна реабілітація.

Соціальна реабілітація особи - це складний процес її взаємодії з соціальним середовищем, в результаті якої формуються якості людини як справжнього суб'єкта суспільних відносин. Однією з головних цілей соціальної реабілітації є пристосування, адаптація людини до соціальної реальності.

Знання фізичного або психічного стану індивіда не можна відривати від розуміння його індивідуальності. А це означає, що ухвалення клінічного підходу може створити непереборну пропасти між знаннями і інтересами батьків дітей з обмеженими можливостями і фахівцями, з якими вони мають справу.

I. Загальні положення соціального патронажу сімей з дітьми, що мають особливі потреби: мета, завдання, етапи

Одним з методів соціальної підтримки сім'ї є соціальний патронаж, який припускає спільну діяльність фахівців з соціально-психологічно-педагогічної реабілітації.

Соціальний патронаж – це обстеження сім'ї з метою виявлення соціально-психологічних, демографічних, житлово-комунальних особливостей і розробка індивідуально для кожної сім'ї програми соціально-педагогічної реабілітації. Соціальний патронаж сім’ї з дітьми, що мають особливі потреби має включати в себе декілька аспектів життєдіяльності дітей з обмеженими можливостями, серед яких можна виділити такі, як ставлення членів сім’ї до дитини, становище дитини в сім’ї, рухова активність дитини, що має включати колекційні фізичні вправи, руховий режим під наглядом лікаря, та пізнавальну активність.

Метою реабілітаційної діяльності сім’ї є забезпечення її інтелектуальним, фізичним, соціально-емоційним розвитком дитини-інваліда, попередження вторинних ефектів, пристосування сім’ї до задоволення потреб дитини, відновлення здібностей дитини до побутової, суспільної, майбутньої професійної діяльності.

Основними завданнями з питань реабілітації інвалідів є:

- створення умов для усунення обмежень життєдіяльності інвалідів, відновлення і компенсації їх порушених або втрачених здатностей до побутової, професійної, суспільної діяльності;

- визначення основних завдань системи реабілітації інвалідів, видів і форм реабілітаційних заходів;

- розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;

- регламентування матеріально-технічного, кадрового, фінансового, наукового забезпечення системи реабілітації інвалідів;

- структурно-організаційне забезпечення державної соціальної політики по відношенню до інвалідів і дітей-інвалідів;

- сприяння залученню громадських організацій інвалідів до реалізації державної політики у цій сфері.

Система (етапи) здійснення соціального патронажу сім’ї з дітьми, що мають особливі потреби включає:

1. Збір первинної інформації про сім’ю та дітей, що мають особливі потреби, отриманої від педагогів, вихователів, близьких, спеціалізованих установ;

2. Обговорення отриманих результатів (оцінка статусу сім’ї, постановка цілей та очікуваних результатів, пошук відповідних видів та форм реабілітації);

3. Реалізація поставлених цілей та завдань з застосуванням різних видів реабілітаційних заходів. Тут паралельно має проводитися робота як з дитиною-інвалідом, так із з сім’єю в цілому. Робота з дитиною-інвалідом повинна полягати у вивченні соціального статусу дитини в сім’ї, особливостей стосунків дитини з батьками. Робота з батьками полягає в обстеженні матеріально-побутових умов, вивчення сімейного мікроклімату, визначення стилю виховання;

4. Аналіз результатів проробленої роботи.

Отже, соціальний патронаж є важливим напрямком у роботі соціальних працівників і спеціалізованих установ, що надають допомогу сім’ям з дітьми, що мають особливі потреби.

II. Реабілітація сімей з дітьми, що мають особливі потреби

Реабілітація сімей з дітьми-інвалідами може включати такі види заходів: медичні – які передбачають медикаментозне лікування, відновлювальну терапію, реконструктивну хірургію, ендопротезування, забезпечення виробами медичного призначення, протезуванням, ортезуванням; фізичні – передбачають відновлення, покращення, стабілізацію, координацію рухових дій, уміння користуватися протезами, ортезами та іншими технічними засобами реабілітації, що поліпшать самообслуговування, адаптацію інваліда, дитини-інваліда в суспільному житті; професійні – передбачають сприяння у професійному навчанні і професійній адаптації; трудові – передбачають раціональне працевлаштування і психологічну підтримку в процесі професійної адаптац

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать