Соціалізація молоді, позбавленої батьківського піклування

« СОЦІАЛІЗАЦІЯ МОЛОДІ, ПОЗБАВЛЕНОЇ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ, В УМОВАХ СОЦІАЛЬНОГО ГУРТОЖИТКУ »

План

Вступ 1. Загальне поняття «соціальний гуртожиток» 2. Основні напрями роботи спеціалістів соціального гуртожитку 3. Принципи роботи фахівців соціального гуртожитку 4. Прийоми успішної соціалізації молоді, позбавленої батьківського піклування, в умовах соціального гуртожитку Висновок Використана література Вступ

Сучасний рівень розвитку суспільства характеризується стрімкими змінами економічної, політичної, соціальної та культурної сфери життя. На превеликий жаль, разом з цим швидко зросла кількість осіб, влаштованих у заклади всіх форм власності для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківськогопіклування. Лише протягом 2005 року в Україні до будинків дитини потрапило3606 дітей, у дитячі будинки – 5090 осіб, в інтернати – 3210 осіб, і з кожнимроком показники ростуть.

Проблемам дитячого сирітства, особливостям розвитку та процессамсоціалізації цієї категорії населення свого часу приділялася суттєва увага. Так, положення про соціалізацію особистості вивчали О.Л. Кононко, Н.М. Лавриченко, Г.М. Лактіонова, С.В. Савченко, П.В. Плотніков, І. Кон, І.Д. Звєрєва, А. Мудрик, В. Москаленко, В.В. Радул та ін., соціально-педагогічні закономірності формування особистості розглядали А.Й. Капська, С.Я. Харченко, Л.І.Міщик та ін., теоретичні концепції соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю розробили І.Д. Бех, О.В. Безпалько, А.О. Рижанова, Л.А. Штефан та ін., аспекти впливу соціального середовища на формування особистості сучасної молоді відображають праці Н.П. Бондаренка, М.П. Іщенка, Л.Г. Коваль, В.А. Сапогова та ін. Актуальним залишається питання соціалізації молоді, позбавленої батьківського піклування, в умовах соціального гуртожитку.

1. Загальне поняття «соціальний гуртожиток»

До того часу, поки дитина знаходиться в інтернаті, про неї турбуєтьсядержава, але як тільки вихованець дитячого будинку стає повнолітнім, перед ним постає питання: «Куди йти та що робити далі?» У більшості з нихнемає ні сім’ї, ні власного житла. Тому матеріальні та юридичні проблеми, атакож проблеми отримання спеціальної або вищої освіти, працевлаштування, пошуків житла, створення власної сім’ї детермінують появу необхідностістворення спеціального житла для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Саме соціальний гуртожиток і виступає тією необхідною ланкою, яка допомагає молодій людині, позбавленої батьківського піклування, адаптуватися до умов дорослого життя.

Соціальний гуртожиток – заклад для тимчасового проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 15 до 18 років, а також осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років.

Головна мета діяльності соціальних гуртожитків – створення умов для соціальної адаптації осіб, які в ньому проживають, та їх підготовки до самостійного життя.

Молодь, позбавлена батьківського піклування, має право напроживання в соціальному гуртожитку терміном від 6 місяців до 3 років, протягом якого фахівці цього закладу мають забезпечити випускників шкіл-інтернатів необхідним адаптаційним потенціалом для самостійного життя та необхідними вміннями та навичками подальшого влаштування в соціумі.

2. Основні напрями роботи спеціалістів соціального гуртожитку

Відповідно до основної мети соціально-педагогічної роботи фахівцівсоціального гуртожитку визначено основні завдання, що постають передспеціалістами цього закладу:

1. Соціалізація дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у віці від 15 до 23 років шляхом формування активної життєвої позиції,засвоєння норм та цінностей суспільства за допомогою організації індивідуальних та колективних корекційних заходів.

2. Формування навичок самостійного життя за межами соціального гуртожитку за допомогою розроблених соціально-педагогічних технологій сприяння успішній соціалізації молоді, позбавленої батьківського піклування.

3. Формування навичок безпечної сексуальної поведінки, підготовка достворення власної сім’ї, висвітлення питань щодо народження та вихованнядітей.

4. Захист прав та інтересів молоді.

5.Підвищення інформованості з психологічних, соціально-педагогічних,соціально-економічних, соціально-медичних та юридичних питань.

6. Розвиток комунікативних навичок безконфліктного спілкування, організація змістовного дозвілля.

3. Принципи роботи фахівців соціального гуртожитку

Роботасоціальногопедагога, юриста, психолога, медичноготаіншихпрацівниківсоціальногогуртожиткубазуєтьсяпередусімнапринципахтолерантності, конфіденційності, захиступравклієнтів, повагидоособистостізурахуванняміндивідуальногопідходутасистемності. ПерелікосновнихпринципівроботифахівціввідображаєЕтичнийкодексспеціалістівізсоціальноїроботиУкраїни, якийєсвоєріднимрегуляторомсоціально-педагогічноїдіяльностіспеціалістівсоціальногогуртожиткувпроцесісоціалізаціїмолоді, позбавленоїбатьківськогопіклування. Цепринципи:

1. Конфіденційності. Передбачаєнерозголошенняотриманоїінформаціївідклієнтів, завиняткомтихвипадків, колицездійснюєтьсязїхньоїзгодичивустановленомузакономпорядку (якщоінформаціяміститьповідомленняпрозагрозудляжиттятаздоров’яіншихлюдей, особливодітей, тоспеціалістсоціальноїсфериможеінформуватипредставниківокремихдержавнихорганів).

2. Гуманізму (принципповагидог

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать