Цікаве життя людини! Хтось народжується щасливим, комусь доводиться пережити складні обставини долі, але є і такі долі, коли не має змоги щось змінити самому. Саме дитячі долі в руках дорослих, і тому важко переживати за дітей, чиє життя понівечено та з самого початку зруйновано. Відсутність батьківського тепла, маминої колиски на ніч, іграшок та подарунків на свята від рідних - все це є життя дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. Ці діти живуть в інтернатах, мають одяг та їжу, в літку вони відпочивають в оздоровчих таборах, але єдине - їх ніхто не чекає, і нікому пожалітись про забитий синець чи успіх у спортивних змаганнях.
За статистичними даними в Україні понад 103 тис. дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, хоча ця цифра дещо сумнівна, оскільки державна статистика враховує лише кількість дітей, відносно яких є рішення державної влади. Статистика не може врахувати кількість дітей, які фактично позбавлені батьківського піклування і в долю яких не втрутилося суспільство [9].
Поширенню такого негативного соціального явища як сирітство в нашій країні сприяє: збільшення рівня безробітності, бідність значної частини населення, послаблення значимості інституту сім’ї, втрата старшим та молодшим поколінням загальнолюдських моральних цінностей, пияцтво та наркоманія [7]
Саме тому, наша держава підтримує створення сімейних форм виховання дітей-сиріт. Це прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.
Із вище сказаного ми можемо сформулювати мету нашої статті, яка полягає у виявленні альтернативних заходів щодо вирішення проблем сирітства в Україні.
Меті підпорядковані конкретні завдання дослідження:
дитячий будинок сімейний сирітство
- визначити феномен сирітства щодо українських реалій сьогодення;
- проаналізувати проблеми, що виникають при створенні ДБСТ та шляхи їх покращення.
Як вже було вище згадано, в Україні нараховується понад 103 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і, нажаль, ця цифра з кожним роком зростає. Аналізуючи дані кількості всиновлених дітей протягом років можна сказати, що не зважаючи на збільшення кількості таких дітей, кількість всиновлених з їх числа зменшується, про що свідчать наступні дані. Протягом 9 місяців 2010 року в прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу влаштовано лише сорок одну дитину-сироту та дитину, позбавлену батьківського піклування. Для порівняння, протягом аналогічного періоду 2009 року в такі сім'ї влаштовано 90 дітей. Це свідчить про те, що службами у справах дітей вживається недостатньо зусиль щодо влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу ().
Така ситуація ставить під загрозу забезпечення права дітей на виховання в сім'ях.
Однією з найсуттєвіших причин, від якої залежить кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є мотивація населення щодо створення сімейних форм опіки таких дітей. Проте хотілось би винайти ефективні шляхи її подолання. В даному випадку хотілось би запропонувати реалізацію проекту під назвою "Моя "рідна прийомна" дитина", метою якого є заохочення громадян до створення дитячих будинків сімейного типу. Суть даного проекту полягає у особистому звернені батьків-вихователів та вихованців ДБСТ до батьків дітей загальноосвітніх шкіл з проханням у зменшенні кількості дітей, що перебувають в інтернатних закладах чи будь-яких інших Державних закладах для дітей-сиріт, та безпосереднього взяття таких дітей на виховання в сім’ю.
Як і звичайних сім'ях прийомні сім'ї та ДБСТ мають певні проблеми у подальшому їх функціонуванні. Однією з таких проблем є занепокоєння у якості підбору кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі для створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу та здійснення подальшого взаємного добробуту сім'ї та дитини.
Непоодиноким є припинення функціонування дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей в зв’язку з відсутністю взаємопорозуміння між членами даних сімей що супроводжується вибуттям прийомних дітей та дітей-вихованців із сімейного оточення.
Такі випадки свідчать про неякісну роботу служб у справах дітей щодо підбору сімей для дітей, які потребують влаштування, незнання особливостей і потреб дітей, які влаштовуються в сім'ї.
При влаштуванні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сімейні форми виховання пріоритетними є інтереси дитини та її потреби, відповідно до яких визначаються характеристики та ресурси майбутніх батьків.
На сьогоднішній день в Україні поширено три основні сімейні форми виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. До них відносяться прийомні сім'ї, усиновлення та дитячі будинки сімейного типу.
Дитячий будинок сімейного типу - окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей [4].
Проблеми дитячого сирітства та особливості виховання дитини в ДБСТ вже не одноразово досліджувались різним науковцями.
На необхідності сімейного виховання як оптимальної умови гармонійного розвитку дитини свого часу
Одними из наиболее популярных услуг на рынке IT-технологий являются создание и продвижение лендингов. Они способны положительно влиять на деятельность любого бизнес-проекта в интернете. Судя по многочисленным отзывам, заказавшие создание лендингов люди ни разу не пожалели о потраченных деньгах. Они вложили в будущее, которое неразрывно связано с интернетом. Всё больше и больше предпринимателей обращаются к услугам разных агентств, веб-студий, чтобы заказать создание лендинга у профессионалов.