Соціально-педагогічна діяльність як професія

Реферат з соціальної педагогіки

на тему:

„СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ПРОФЕСІЯ”

ПЛАН

1. Сутність соціально-педагогічної професії.

2. Посадові обов'язки та напрямки діяльності соціального педагога.

3. Функції соціального педагога.

1. Сутність соціально-педагогічної професії

Професія - це вид діяльності, занять людини, яка володіє ком­плексом спеціальних знань і практичних навичок, набутих у результаті поглибленої загальної і спеціальної підготовки і досвіду діяльності.

У березні-квітні 1991 р. в Україні, як і в усьому колишньому Радянському Союзі, відбулося офіційне введення інституту соціальних педагогів та соціальних працівників. Державним комітетом з освіти СРСР було введено спеціальність 03.11.00 "Соціа­льна педагогіка".

Досвід перших років свідчить, що цей процес проходив досить складно. До числа основних проблем можна віднести такі:

1) відсутність в Україні законодавчої бази, яка б регулювала здійснення соціально-педагогічної діяльності;

2) відсутність концепції здійснення соціальної роботи в Україні, стратегії і тактики її здійснення на найближчу перспективу.

Провідні соціальні педагоги України пропонують створювати в робочому порядку на найвищому рівні експериментальні варіанти кваліфікацій та етичних стандартів нових професій, положень про соціальні служби, їхні права та обов'язки, документів про захист уча­сників соціальної роботи, що дасть змогу тимчасово, на найближчий період, забезпечити правову основу діяльності соціальних педагогів і працівників у всіх галузях соціальної роботи.

Одна з основних проблем соціальної педагогіки та соціальної ро­боти в Україні - кадрова, вирішувати ж її можна у двох аспектах:

а) реєстрація, сертифікація тих, хто вже працює як соціальний педагог, не маючи для цього відповідної освіти;

б) формування системи підготовки професійних соціальних педагогів.

Щоб запобігти девальвації нових професій, необхідно створити експертно-кваліфікаційну комісію, яка б зорганізувала і провела облік осіб, які вважають себе соціальними педагогами, працівниками, визна­чила б порядок і здійснила видачу їм реєстраційних сертифікатів. Як показують перші аналізи досвіду підготовки кадрів соціаль-них педагогів, на практиці здійснюється послідовна реалізація за та­кими напрямками: допрофесійне навчання, професійне навчання, пе-репідготовка, підвищення кваліфікації кадрів.

Статистика свідчить про розгортання сітки закладів з підготовки професіоналів - соціальних педагогів з вищою освітою. Одночасно відбувається становлення ланки професійного удосконалення соціа­льних педагогів і соціальних працівників на базі інститутів післядип-ломної освіти.

Соціальні педагоги у нашій країні проклали шлях професії "соціальний працівник", і цілком закономірно, що підґрунтя професійної компетентності будь-якого соціального працівника становлять психолого-педагогічні, етичні та моральні знання. Це започатковано про­гресивними вітчизняними традиціями педагогіки середовища. Саме у педагогічній сфері різновідомчих структур ще у 60-70 роках були здійснені перші спроби залучити фахівців до роботи у соціумі: орга­нізатори позакласної позашкільної роботи у школах, заступнику з виховної роботи на підприємствах, педагоги-організатори у житлово-комунальних конторах, вихователі в інтернатах, дитячих домах, гур-тожитках, клубах та ін. За останню чверть століття вони накопичили чималий досвід практичної різнопланової роботи в соціумі.

Слід зазначити, що соціальний педагог — це не шкільний соціа­льний працівник і не соціальний працівник в сфері освіти, як деякі його уявляють. Т зовсім неправильно було б розглядати його як соціа­льного працівника, орієнтованого лише на дітей. Не випадково у ба­гатьох країнах (особливо у Німеччині) законодавством затверджена назва єдиної професії "дипломований соціальний педагог і соціаль­ний працівник", а зміст підготовки соціального працівника прирівню­ється до підготовки соціального педагога, У багатьох землях Німеч­чини соціальний педагог — це єдина та загальна назва професії для всіх, хто закінчив соціальні відділення вищих навчальних закладів.

Нині розподіл сфери діяльності соціальних служб на соціально-педагогічну та соціальну роботу вважається застарілим та неправомі­рним. Між цими дефініціями зовсім інша залежність: загально­визнаною є визначальна роль педагогічної забезпеченості соціальної роботи як професії у цілому і конкретного соціального працівника, зокрема (незалежно від того, хто його клієнт — дитина або дорослий, пенсіонер чи інвалід, будь-яка незахищена група).

У багатьох країнах акцентується на значенні соціально-педагогічних ідей у соціальній роботі (Німеччина, Норвегія, Україна та інші); у зв'язку з цим соціальний педагог розглядається як педаго­гічно орієнтований соціальний працівник, професійно підготовлений у сфері педагогіки до спілкування у соціумі. У сім'ї, сімейно-сусідських та сільських спільнотах, на вулиці та. підприємстві, у загальноосвітній та професійній школі, у лікарні, притулку, дитячому будинку або інтернаті для літніх людей, у тюрмі — соціальний педа­гог впливає на формування гуманних, моральних та психологічно комфортних міжособистісних відносин у соціумі. Головний предмет діяльності соціального педагога та соціального, працівника — активізація соціально-культурних та соціально-пе