Теорії масового суспільства

Теорії масового суспільства

Содержание

Загальна характеристика масового суспільства

Масове суспільство як новий соціальний стан

Соціальний характер людини в масовому суспільстві

Національна держава як форма існування масового суспільства

Теорії масового суспільства в 40-е - 60-е роки

Теорія соціального характеру в масовому суспільстві Дэвида Рисмена

Література

Загальна характеристика масового суспільства

"Масове суспільство" - поняття надзвичайно розповсюджене не тільки в науковій соціологічній літературі, але й у політичних, публічних, інформаційних сферах. Існують чіткі й цілком певні теоретичні утворення соціологічного мислення, які кваліфікуються як теорії масового суспільства. Реконструкція й експлікація таких теорій, покликана створити в остаточному підсумку цілісну соціологічну картину масового суспільства.

Соціологічні теорії масового суспільства формуються в XX ст. і їхньою основою є та реальна соціально-історична практика, який не існувало в попередні сторіччя. Масове суспільство як реальна соціальна, економічна й культурна практика формується на основі масового виробництва, масового споживання, масової культури. Всі ці явища виникають тільки в XX в. і тому вести пошук теорій масового суспільства серед більше ранніх теоретичних утворень, що ставляться до XIX в., і тим більше до XVIII в., не має змісту. Ні Ж. де Местр, ні навіть Г. Лебон, Г. Тард або А. де Токвиль, що фактично здійснювали консервативну критику певних рис суспільств XIX в., не можуть розглядатися в руслі теорій масового суспільства. Консервативна реакція, представлена в їхній творчості, - це реакція на широкий процес демократизації й вихід на історичну сцену демократичних мас, на формування промислового пролетаріату, на догляд у минуле станової системи соціальної стратифікації, оформлення нової системи класової стратифікації суспільства й демократичної політичної системи. Однак, демократичне суспільство й масове суспільство не тотожні, хоча й пересічні поняття.

Масове суспільство виникає в першій третині XX століття, насамперед як результат практичного втілення фордистського соціального й економічного проекту. Суспільство масового виробництва й масового споживання необхідно повинне мати зовсім певні характеристики. Спробуємо вказати основні.

Масове суспільство - це стандартизоване суспільство, або суспільство, у якому панує стандарт. Конвеєрна технологія масового виробництва необхідно припускає стандарт процесу виробництва, стандарт окремих операцій, стандарт продуктів. Стандарт виробництва вимагає стандартизованої робочої сили - по кваліфікації, культурному рівню, фізичній підготовленості й навіть по психічному габітусі. Стандарт стає рисою керування й контролю, типів організацій і стратегій. Стандарт проникає в сферу способу життя - стандартизується час дозвілля, тип відпочинку, тип споживання, самі споживані продукти. Свідоцтвом цього процесу стає виникнення масової моди, масового спорту, масових типів розваги й відпочинку й т.п.

Слід зазначити, що соціальне життя завжди було організовано відповідно до зразків і нормами, яким підкорялося поводження людей і які уніфікували це поводження. Стандарт, однак, відмінний від зразка - культурного, соціального й т.д. Зразок у своїй основі містить культурну або соціальну норму, походження якої варто шукати в релігійній свідомості, у цінностях високої культури, у нормативних системах, що обслуговують фундаментальні соціальні інститути.

Стандарт - технологічний. Його основа - технологічна норма. Його існування обумовлене функціональністю й тими технологічними коштами й методами, який він реалізується (саме це й було метою тейлоризму й фордизму).

Крім того, зразок ієрархічний. Існують різні соціальні норми й зразки для різних соціальних груп, вони ієрархічні так само, як ієрархічні ці групи - по культурним, соціальним, політичним ознаках.

Стандарт - демократичний. Він єдиний для всіх і не допускає скільки-небудь серйозний соціальної диференціації. Мода, відпочинок, розваги, споживання в широкому змісті слова й спосіб життя - все це, незважаючи на розходження в економічних можливостях, становить загальну соціально культурне середовище. Усі носять однаковий за стилем одяг (хоча він різниться за ціною); усі використовують автомобільний транспорт (хоча й різний по своїй якості); усі літають літаками - причому в однотипних, хоча й різному класі. Стандарт уніфікує всі й скасовує всі розходження за винятком одного - економічного розходження за рівнем доходу.

Демократизм стандарту проявляється також і в тім, що поширення культурних, споживчих, стильових стандартів, моди здійснюється не зверху долілиць, від соціальних верхів до соціальних низів, а навпаки, знизу - нагору. Соціальні верхи починають розділяти стандарти мас - у цьому специфіка масового суспільства. Воно існує як суспільство, у якому ієрархічний соціальний розподіл не підсилюється символічною ієрархією в споживанні, дозвіллі, стилі життя, а навпаки - усереднюються.

Механізмом загальної стандартизації в сфері споживання, у сфері моди, дозвілля й т.д. виступає реклама - механізм соціального контролю й формування уніфікованого, стандартизованого суспільства. Цей механізм виник разом зі становленням масового виробництва й масового споживання, але його розквіт пов'язаний з виникненням сучасних засобів масової інформації й комунікації.

Результатом цього процесу