Проблеми зміцнення законності і правопорядку Чинники що впливають на рівень законності і право

Реферат з курсу ”Проблеми теорії права” на тему:

”Проблеми зміцнення законності і правопорядку. Чинники, що впливають на рівень законності і правопорядку в суспільстві”.

План

Вступ

Підходи до визначення понять „законність” та „правопорядок”.

Забезпечення режиму законності.

Проблеми зміцнення законності. Чинники, що впливають на рівень законності.

3.1. Законність в нормотворчій діяльності.

3.2. Законність в сфері державного управління.

3.3. Принципи, що забезпечують належний рівень законності.

3.4. Порушення законності.

3.5. Чинники та заходи, що впливають на рівень законності в суспільстві.

Правопорядок. Тенденції, формування та розвитку правопорядку. Чинники, що впливають на рівень правопорядку в суспільстві.

Висновки

Використана література

ВСТУП

Сьогодні, всі демократичні держави світу прагнуть доекономічного зростання, політичної стабільності, соціальної рівності.

Поліпшення економічного та соціального становища неможливе без зміцнення законності та правопорядку, утвердження в державі принципів верховенства права, справедливості та гуманізму, пріоритету прав та свобод людини і громадянина, розбудови правової держави і становлення громадянського суспільства.

Зміцнення законності та правопорядку є невід’ємною складовою економічного і соціального розвитку країни, важливою умовою збереження політичної стабільності, громадського миру та спокою.

Законність і правопорядок – основні умови існування будь-якої демократичної держави, її обов’язкові риси. Вони невід’ємні одна від одної.

Законність — засіб встановлення правопорядку. Результатом зміцнення законності є вищий рі­вень правопорядку.

Вимога дотримання законності та правопорядку міститься у багатьох нормативних актах, починаючи з Конституції України.

Це означає, що законність обов’язкова для всіх елементів держави. Вона також є обов’язковою умовою, що забезпечує безперешкодну реалізацію прав громадян на самовираження і вільний розвиток.

1. Підходи до визначення понять „законність” та „правопорядок”.

Для того, щоб розкрити тему даного реферату, потрібно перш за все з’ясувати зміст досліджуваних в ньому правових категорій. В нашому випадку такими категоріями є : законність та правопорядок.

Законність та правопорядок являють собою складні юридичні категорії, які мають багатовікову історію.

Не дарма кажуть: „той, хто не знає минулого, не зможе пізнати майбутнього”. Отже, не дивно, що сьогодні можна зустріти велику кількість наукових статей, які розкривають процес формування змісту зазначених понять. Поняття „законність” та правопорядок” почали формуватись ще за часів античності. Розробкою ідей законності й правопорядку займались і в епоху Середньовіччя, і в епоху Нового часу, і взагалі впродовж всіх історичних епох людства. Можливо, такий довгий шлях формування та подальшої зміни цих понять і призвів до виникнення різноманітності підходів, що існують на сьогодні.

Спочатку, подивимось на визначення понять „законність” та „правопорядку”, що наводяться в деякій науковій юридичній літературі. Але, перед тим, треба відмітити, що в учбовій та науковій юридичній літературі відсутнє єдине розуміння зазначених понять. І в першу чергу, це зумовлено складністю визначення їх змісту.

Законність:

1. законність – політико-правове явище, яке характеризує процес удосконалення державно-правової форми організації суспільства шляхом суворого та неухильного дотримання та виконання чинного законодавства з метою формування стану правомірності в системі соціальних відносин;[1]
2. законність – загальноприйняте, усталене правило співжиття, норма поведінки, що охороняється законами[2] ;
3. законність – неухильне виконання законів та відповідних їм інших нормативних актів органами держави, посадовими особами, громадянами та громадськими організаціями”[3] ;
4. “законність - це перш за все наявність достатньої кількості юридичних норм високої якості, а потім їх суворе дотримання усіма суб’єктами права”[4] , зовні законність виражена в законодавстві, під яким прийнято розуміти систему правових актів, в яких норми права знаходять своє зовнішнє відображення;
5. законність – якісна сторона правової діяльності суб’єктів права, їх поведінка;
6. «законність є ідея, вимога, та система (режим) реального вираження права в законах держави, в самій законотворчості, в підзаконній нормотворчості»;[5]
7. «законність – певний режим суспільного життя, метод державного керівництва, що складається з організації державних відносин через засоби видання та неухильної реалізації законів та інших нормативно-правових актів»; [6]
8. законність (верховенство права) – неухильне виконання законів та відповідних їм правових актів всіма державними органами, посадовими та іншими особами.
9. законність – один елементів демократії та правової держави.;[7]
10. законність як ідея, як принцип соціально-політичного життя, як явище правової та політичної свідомості.[8]
11. законність виключно з правової позиції – визначається наявністю самих законів та точним їх виконанням, а також належним дотриманням.

Така багатоаспектність законності визначає можливість її дослідження як теоретичної, так і практичної категор

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать