Забруднення водойм україни

Наша Земля задихається від забруднення, оголюється від винищення лісів, виснажується нещадною експлуатацією природних багатств. Для нас на Землі ніщо не є таким важливим для виживання, як повітря, яким ми дихаємо,їжа, яку ми споживаємо, і вода, що ми п’ємо.

Ще тисячі років тому записано: «Небо – небо для Господа, а землю віддав синам людським. Бог дав нам Землю для життя і ми мусимо піклуватись нею».

Слово «екологія» означає науку про дім, або це виявлення шкоди,заподіяної людиною, і пошуки способів усунення її.

Один із принципів екології говорить, що все пов’язане з усім. Наприклад, протягом минулих сорока років було вирубано 50% Гімалайських лісів в Непалі на дрова та лісоматеріали. Через це гори стали пустелями, змито мільйони тонн родючого ґрунту, змінився місцевий клімат.

Сьогодні в Карпатах ми також «успішно» повторюємо класичні помилки країн Латинської Америки, Африки, Південно-Східної Азії,Китаю, знищуючи рештки корінних лісів за химерні сьогоденні прибутки.

Другий принцип говорить, що все повинно кудись діватись. Незважаючи на роки наукових досліджень, досі не вирішено, як безпечно захороню вати або усувати відходи індустріалізованої життєдіяльності.

За третім принципом, людині потрібно співпрацювати з природою, а не намагатись змінити її. Унаслідок недбалого ставлення до навколишнього середовища життя мільйонів людей вже сьогодні піддається небезпеці.

Сьогодні потрібно близько 600 млрд дол. США щорічно вкладати в поліпшення довкілля. А для цього, в першу чергу, треба зменшити марнотратне використання природних ресурсів, більше ре циклювати сміття, зберігати воду і енергію, користуватись загальним,а не приватним транспортом, і – основне і найважче за все – кожному навчитись думати у глобальних масштабах, а не лише про своє.

Сьогодні піклування про Землю вимагає інших цінностей, іншої економіки, іншого суспільства, іншої свідомості.

Чинниками сьогоднішньої кризи є егоїзм людей, які завжди ставлять свої власні інтереси вище інтересів загальних. Небагато хто бажає відмовитись від розкішного способу життя, хоча такий спосіб руйнуватиме довкілля, яке потрібне і майбутнім поколінням. Корисливість впливає на законодавців і на широкий загал. Політики стримують запровадження програм охорони довкілля, через котрі вони не здобудуть голосів виборців, а підприємці ухиляються від будь-яких позицій, що загрожують їхньому прибутку та економічному росту. Пожадливість призводить до того, що коли треба вибрати між прибутком і охороною довкілля, то у свідомості людини гроші мають більшу силу. Відомо, що деградація на Сході зумовлена споживчим ринком на Заході. Своїм невіглаством ми піддаємо природу таким масштабним експериментам, наслідок яких невідомий і, можливо, занадто страхітливий для нашого сприйняття. Це ж стосується і атмосфери, тому що нікому не відомо, скільки ще ми зможемо відпрацьовувати в повітряний басейн вуглекислого газу,не усвідомлюючи,що вже завтра можуть розпочатись незворотні процеси зміни клімату на Землі.

Через егоцентричність національних інтересів різних країн міжнародні спроби поліпшити стан довкілля не завжди дають позитивні результати.

Крім збереження і економії традиційних енергоносіїв, великого значення нині набуває раціональне використання інших природних ресурсів. Подібно як через хворобу якогось органу людини страждає цілий організм, то шкода, завдана якимось одним природним ресурсам, викликає цілий ланцюг проблем у навколишньому середовищі.

Найбільш важливими і вживаними для людини і всього живого на Землі є такі природні ресурси, як кисень і вода. Без цих речовин неможливе життя на Землі.

Діяльність людей в недалекому майбутньому може зменшити частку кисню в атмосфері повітря до 16%. У першу чергу, негативно впливають на склад атмосфери транспорт, теплові електростанції, використання традиційних енергоносіїв у побуті, комунальному господарстві, хімічній і важкій промисловості. Через це в повітрі зростає кількість техногенних викидів, у першу чергу – вуглекислого газу (щорічно близько 24 млрд т), які призводять до парникового ефекту і потепління клімату Землі. Основним виробником кисню атмосфери Землі є рослинний світ тропічних і сибірських лісів, які в останні десятиріччя значно знищені і не відновлені. Так, три чверті лісів помірних широт і половина тропічних лісів світу вже втрачені. Щорічно тропічні ліси винищують на площі 150-200 тис. кв. км. Збереження кисню напряму пов’язане зі зменшенням використання традиційних енергоносіїв і відновленням лісів, що сьогодні є однією з глобальних міжнародних проблем.

Вода є більш важливою речовиною для життєдіяльності людей, ніж найефективніший сучасний енергоносій. Без води неможливе життя не тільки в біологічному, але й у технічному відношенні. Сьогодні в світі близько двох мільярдів чоловік живуть у районах, де постійно не вистачає води. Поліпшення стану водних ресурсів, економне використання води у виробництві і побуті значно зменшить енергозатрати на її подачу до споживачів і позитивно вплине на стан нашого довкілля.

Для потреб людини, за нормативами,потрібно 200 л води на добу, для жителів міст,крім того, потрібно ще 200 л води на непряме використання у комунальному і міському господарстві.

В Україні визначений загальний стік річок становить 210,0 км на рік, а водозабезпеченість загальним стоком становить близько 40 тис. м на одного жителя.

Ресурси води в різних областях роз