Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення

Реферат:

Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення

ПЛАН

Вступ.. 3

1. Відшкодування шкоди. 5

2. Особливість цивільно-правової відповідальності 6

Висновок.. 9

Література.. 10

Специфіка цивільно-правової відповідальності за екологічні правопорушення зумовлена особливостями об’єкта правопорушення, способами обчислення і доведення шкоди та деякими іншими екологічними факторами. Сутність цієї відповідальності полягає в покладенні на правопорушника обов’язку відшкодувати майнову або моральну шкоду заподіяну внаслідок порушення норм екологічного законодавства. Головною її функцією є компенсаційно відновлювальна.

Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст.69) передбачено, що шкода, завдана внаслідок порушення екологічного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Крім того, особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров’я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Шкода, завдана навколишньому природному середовищу, природним ресурсам у процесі здійснення господарської діяльності або внаслідок забруднення навколишнього природного середовища чи нанесення шкоди природним об’єктам, як правило, належить до категорії позадоговірних зобов’язань. У теорії вона іменується екологічною шкодою. Під нею розуміють погіршення якісного стану навколишнього природного середовища в цілому і окремих природних ресурсів зокрема.

Основною метою відповідальності за заподіяну шкоду є забезпечення найбільш повного поновлення (компенсації) цих прав за рахунок особи, що спричинила шкоду, або інших осіб, на яких згідно з законодавством покладений обов’язок відшкодування шкоди. Необхідною умовою виникнення зобов’язань щодо відшкодування заподіяної шкоди є наявність самої шкоди. Екологічна шкода може проявлятися у різних формах - забруднення навколишнього природного середовища, виснаження окремих природних ресурсів, руйнування екологічних зв’язків і систем, шкода, завдана здоров’ю і майну фізичних і юридичних осіб, завдання збитків природокористувачам та ін. Екологічна шкода також може завдана і внаслідок дії стихійних сил природи (повені, землетруси тощо). Особливість екологічної шкоди полягає у тому, що в більшості випадків така шкода є непоправною або відносно відновлюваною, оскільки відтворення компонентів природи пов’язано довготривалим періодом. Екологічна шкода може бути відшкодована такими способами: поновлення майна в натурі (відтворення знищених природних ресурсів); відшкодування збитків, завданих природним компонентам (відновлення природних ресурсів); відшкодування збитків природокористувачу; компенсація витрат спрямованих на оздоровлення навколишнього природного середовища і поліпшення його якості.

1. Відшкодування шкоди

Загальні питання про відшкодування шкоди, заподіяної екологічним правопорушенням, регулюються цивільним законодавством. Зокрема, ст.1162 ЦК України встановлюються загальні підстави відповідальності за завдану шкоду. Згідно з доктриною цивільного права поняття "шкода" є родовим і більш широким. Майнова шкода являє собою майнові втрати - зменшення вартості пошкодженої речі, зменшення чи втрату доходу, необхідність нових витрат і т.п. Вона може бути відшкодована в натурі (наприклад, шляхом відновлення пошкодженого майна) або компенсована в грошовій формі, що забезпечує найбільш повне задоволення інтересів потерпілої сторони - фізичної чи юридичної особи.

Майнова шкода завжди пов’язана з певними втратами і скороченням охоронюваних законом матеріальних (включаючи природні ресурси і об’єкти) благ. Одним із способів її компенсації є відшкодування шкоди в натурі за рахунок правопорушника, але стосовно навколишнього природного середовища він не завжди може бути застосований, хоча можлива, наприклад, рекультивація земель, відновлення лісів. Водночас неможливо відновити втрату здоров’я людини внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження, втрату певного біологічного виду.

У більшості випадків відшкодування екологічної шкоди зводиться до відшкодування заподіяних збитків. Відшкодування збитків - це встановлена законом цивільно-правова санкція. Поняття збитків визначається в ст.22 ЦК України, відповідно до якої "збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода". Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірах. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. .1192). Стосовно екологічних правовідносин під "збитками" розуміють майнові втрати, фінансові витрати, не отримані доходи природокористувачів. Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодерж