Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права

Реферат:

Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права

ПЛАН

Вступ.. 3

1. Підзаконні нормативно-правові акти. 4

Висновок.. 10

ДЖЕРЕЛА.. 12

До підзаконних нормативно-правових актів як джерел екологічного права України належать укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти міністерств і відомств, рішення місцевих державних адміністрацій та рішення органів місцевого самоврядування. До числа підзаконних правових актів як джерел екологічного права належать також закони Автономної Республіки Крим.

1. Підзаконні нормативно-правові акти

Укази і розпорядження Президента України відіграють значну роль у галузі правотворчості. У межах своєї компетенції і на основі Конституції та законів України президент видає нормативні укази і розпорядження (у тому числі й з питань регулювання екологічних відносин). Він фактично виступає організатором і гарантом стабільності відносин природокористування і має право видавати такі укази в межах своєї компетенції, визначеної Конституцією України.

Ці нормативно-правові акти приймаються відповідно до ст.106 Конституції України і є обов’язковими для виконання на території України. Вони не повинні суперечити Конституції та законам України, тобто мають підзаконний характер.

Серед указів Президента України екологічного змісту - укази "Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду України" (8 вересня 1993 р), "Про біосферні заповідники України" (26 листопада 1993 р), "Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності" (12 липня 1995 р), "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (8 серпня 195 р), "Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів" (6 січня 1996 р), "Про День довкілля" (6 серпня 1998 р) та ін.

Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України на основі й на виконання Конституції та законів, указів і розпоряджень Президента України видає постанови й розпорядження, які є обов’язковими для виконання усіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами й громадянами. Ці акти приймаються відповідно до ст.117 Конституції України і також належать до категорії підзаконних. Вони не повинні суперечити не тільки Конституції та законам, а й указам Президента України.

Через постанови і розпорядження уряд реалізує свою виконавчо-розпорядчу функцію в екологічній сфері. В одних випадках Кабінет Міністрів України приймає відповідні постанови з власної ініціативи, заповнюючи тим самим прогалини у законодавстві, а в інших - це випливає з відповідних законів чи указів Президента України.

Прийняті екологічні закони в багатьох випадках містять прямі розпорядження Кабінету Міністрів урегулювати конкретні взаємини. Це підвищує роль урядових постанов. Наприклад, виконуючи пряме розпорядження ст.24 Земельного кодексу України та ст.18 Закону України "Про оренду землі", Кабінет Міністрів постановою від 25 грудня 1998 року затвердив Порядок державної реєстрації договорів оренди землі.

Значна частина постанов стосується затвердження правил природокористування, порядку здійснення контрольних функцій, затвердження різноманітних екологічних нормативів, такс тощо. Зокрема, постановами Кабінету Міністрів України були затверджені Положення про порядок встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення (1992 p), Положення про порядок розроблення екологічних програм (1993 p), Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів (1992 p), Постанову про порядок визначення і відшкодування збитків власникам землі й землекористувачам (1993) Положення про державну систему моніторингу довкілля (1998 р) тощо. Урядовими актами затверджуються також положення про правовий статус міністерств та відомств екологічного профілю.

Широке коло питань у сфері використання й охорони природних ресурсів регламентують постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, який є центральним органом державної виконавчої влади. Кабінет Міністрів України приймає нормативно-правові акти в розвиток і на виконання Конституції і законів України та указів Президента України. Таким чином, цими актами регулюються суспільні екологічні відносини, що недостатньо врегульовані законами України та указами Президента України. Як правило, Кабінет Міністрів України сам визначає необхідність прийняття конкретизуючої чи деталізуючої постанови для усунення прогалин у чинному законодавстві. Прикладом може бути постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року "Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну безпеку". Однак досить часто Кабінет Міністрів України приймає постанови на виконання прямої вказівки, що міститься в законі, постанові Верховної Ради чи указі Президента України. Так, наприклад, згідно зі ст.21 Водного кодексу України державний моніторинг вод здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. На виконання цього припису Водного кодексу Кабінет Міністрів прийняв 20 липня 1996 року постанову, якою затвердив Порядок здійснення державного моніторингу вод.

Однак слід пам’ятати, що постанови і розпорядження Уряду