Органи державного управління загальної компетенції

Реферат:

Органи державного управління загальної компетенції

ПЛАН

Вступ.. 3

1. Державні органи загальної компетенції 4

Висновок.. 12

Література.. 15

Цілі, завдання і функції управління природокористуванням і охорони довкілля здійснюються системою державних та інших органів. Відповідно до основних актів екологічного законодавства державне управління природокористуванням та охороною навколишнього природного середовища здійснює Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх виконавчі комітети та державні адміністрації, а також спеціально уповноважені на те державні органи згідно з їх компетенцією, встановленою законодавством України.

Система державних органів, які здійснюють управління природокористуванням, базується на загальновизнаному в теорії управління їх поділі на органи загальної та спеціальної компетенції. В основу такої класифікації покладено обсяг і характер правомочностей по відношенню до природних об’єктів та функцій управління ними. Державні органи, до компетенції яких входить здійснення в тому чи іншому обсязі усіх функцій управління природокористуванням, незалежно від виду природного об’єкта та суб’єктів користування ним, є органами загальнодержавного управління. Вони поряд з екологічними займаються й іншими питаннями соціально-економічного розвитку держави.

1. Державні органи загальної компетенції

До державних органів загальної компетенції належать Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада і Рада міністрів Автономної Республіки Крим, державні адміністрації регіонів, органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи.

Єдиний законодавчий орган України - Верховна Рада - правоздатний розглядати і вирішувати будь-які питання, що не є компетенцією державної виконавчої чи судової влади. Виключно законами України визначаються засади власності, використання природних ресурсів, екологічної безпеки та правового режиму зон надзвичайних екологічних ситуацій. Поряд із своєю основною функцією - законодавчою - парламент затверджує загальнодержавні програми охорони довкілля, оголошує окремі місцевості зонами надзвичайної екологічної ситуації, здійснює парламентський контроль тощо (ст.85 Конституції України). Так, постановою від 5 березня 1998 року затверджено "Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки". Значний обсяг роботи в парламенті виконують комітети Верховної Ради - з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, аграрної політики та земельних відносин, охорони здоров’я, материнства і дитинства та ін.

Президент України є главою держави. Як вища посадова особа він виступає гарантом стабільності суспільних, у тому числі і екологічних, правовідносин. Зокрема, Президент утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем’єр-міністра міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, призначає їх керівників; укладає міжнародні договори, включаючи угоди і конвенції екологічної спрямованості. Президент очолює Раду національної безпеки і оборони України (РНБОУ), яка координує і контролює діяльність державних органів у сфері оборони і національної безпеки, а обов’язковою складовою частиною останньої є екологічна безпека суспільства. Так, 31 грудня 1998 року РНБОУ прийняла рішення "Про нейтралізацію загроз, обумовлених погіршенням екологічної і техногенної обстановки в країні", яке було затверджене відповідним Указом Президента.

Консультативно-дорадчим органом Ради національної безпеки і оборони України є Комісія з питань ядерної політики та екологічної безпеки, основними завданнями якої є підготовка пропозицій з питань забезпечення ядерної та екологічної безпеки, аналіз екологічних проблем та визначення механізмів здійснення заходів щодо поліпшення екологічної ситуації в Україні. Раді також підпорядкований утворений 1997 року Інститут досліджень навколишнього природного середовища та ресурсів.

Загальне керівництво і координацію земельної і аграрної реформи в Україні здійснює Комісія з питань аграрної політики при Президентові України.

Згідно з Конституцією Автономної Республіки Крим 1998 року Верховна Рада автономії здійснює представницькі, нормотворчі, контрольні функції та повноваження у межах, передбачених законодавством України. Зокрема, вона затверджує екологічні програми, вирішує питання земельних відносин та використання інших природних ресурсів, організує території і об’єкти природно-заповідного фонду Автономної Республіки Крим.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, відповідальним перед Президентом України та підконтрольним і підзвітним Верховній Раді України (ст.113 Конституції України). Відповідно до свого статусу Кабінет Міністрів України здійснює різноманітні функції, які поширюються на сферу охорони навколишнього природного середовища. В загальних рисах ці функції визначені у ст.116 Конституції України і конкретизовані в Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст.17) та у Земельному, Водному, Лісовому кодексах, Кодексі про надра, законах "Про тваринний світ", "Про рослинний світ", "Про природно-заповідний фонд України", "Про зону надзвичайної