Аграрна фітомеліоративна зона урбанізованих районів

АГРАРНА ФІТОМЕЛІОРАТИВНА ЗОНА УРБАНІЗОВАНИХ РАЙОНІВ

Фітомеліоративну роль в умовах великих міст і міських агломерацій відіграють не лише зелені насадження, але й усі сільськогосподарські землі, які в період вегетації продукують кисень, зволожують повітря та беруть участь у його очистці.

Термін "город" походить від слова "городити", "огороджувати". Стародавнє місто — огороджена укріплена місцевість. Спочатку люди огороджувалися від хижих звірів, потім — від ворогів. За огорожею люди одержували захист і часто за нею так і залишались жити. Колишнє сільське поселення перетворювалось у місто.

Зрозуміло, що міські мешканці були змушені мати для свого користування землю, яка б давала їм продукти харчування — городину, зерно, фрукти, виноград. Значні території відводилися під випаси.

Міста розростаються в бік передмість, витісняючи природний простір. Упродовж тривалого історичного періоду довкола щільного міського центру формують концентричні урбанізовані смуги, які мають різну густоту забудови. Якщо площа середньовічного міста становила сотні гектарів, а інколи і менше (Львів за мурами займав усього 50 га), то сучасне місто охоплює величезні території, які сягають сотен квадратних кілометрів. Колишні сільськогосподарські землі міських передмість забудовані, а те, що вдалося зберегти, перетворено в міські сади і сквери, а в кращих випадках — у парки, які утверджувалися як необхідні елементи міського середовища.

Аграрні землі в міських агломераціях займають поруч з урбанізованим рівноправне становище і в цьому полягає особливість сучасного міста незалежно від того, чи це є агломерація, чи конурбанізація, чи мегаполіс. Як і а стародавні часи, передмістя міст, що входять в урбанізовані райони, мусять годувати своїх мешканців.

Б.С. Черкес (1992) виділяє такі функції, властиві складовим аграрного елемента міст:

Складові аграрного

елемента міста основні супутні

Крупні аграрні угіддя Виробнича Екологічна

Садово-городні ділянки Виробнича Рекреаційна

Дачні райони Рекреаційна Виробнича

Садибна забудова Екологічна Рекреаційно-виробнича

Формується новий етап агроландшафту — агропарк . Його основу становлять сільськогосподарські угіддя, а систему зв'язку утворюють лісопосадки, водні артерії, шляхи, пішохідні і велосипедні доріжки. Крім них до структури агропарку можуть входити окремі сільські поселення, дачні селища, ферми та інші виробничі споруди.

В одних випадках агропарки можуть входити в межі міської забудови, в інших — примикати до неї або глибоко заходити в окрему сільськогосподарську місцевість, створюючи сільсько-міські архітектурно-організаційні зв'язки. Така завершеність агроландшафту урбанізова-их районів сприятиме розвитку "зеленого" або "сільського туризму".

Посеред полів часто утворюються ділянки незручної для обробітку форми (трикутні, дугоподібні), які слід заліснювати. По-перше, це дасть можливість відновити хоч певною мірою

Планомірне озеленення сільських садиб, особливо тих, які знаходяться на висілках, забезпечує:

захист будівель і прилеглих господарських територій;

гармонійне злиття будівель з ландшафтом;

притінок для людей і худоби, збереження врожаю і техніки;

формування меж ближньої зони довкола житлової забудови з допомогою просторовотвірних елементів.

Ступінь, вид і спосіб озеленення сільських садиб включає створення таких умов, в яких дерева і чагарники доповнювали б зовнішній вигляд будівель, а створений простір був мальовничим, зручним для праці і відпочинку мешканців.

САНІТАРНО-ЗАХИСНА ЗОНА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Фітомеліоранти в зоні викидів промислових забруднювачів відіграють роль біофільтрів. Виходячи з цього, виділяють три етапи, які переживає біофільтр рослини:

1. внутріклітинної утилізації токсикантів;

2. біохімічної детоксикації;

3. некроз генерації, тобто розпад тканини.

Першому і другому етапу відповідає послаблююча фаза кризової ситуації біофільтра, на третьому розпочинається летальна фаза, яка закінчується загибеллю рослин.

Найсильнішому впливу техногенного забруднення піддаються деревостани. Від здатності деревостану протистояти дії забруднювачів повітря, а також від того, як швидко насадження зможуть відновлюватися і після їх негативного впливу, буде залежати стабільність усього насадження. Погіршення стану деревостану є ознакою порушення цієї стабільності.

Санітарне зонування територій промислових підприємств

Розглянемо досвід формування санітарно-захисних зон на підприємствах металургійної промисловості України, де найпоширенішим фітотоксикантом є сірчистий газ, який визначає характер пошкодження рослин. Залежно від особливостей забруднення сірчистим газом і характеру пошкоджень рослин на металургійних заводах і сусідніх з ними територіях виділяють три зони:

1. Зона умовно високих разових концентрацій. Формується внаслідок неорганізованих і вентиляційних викидів, що утворюються на невеликій висоті. Межі зони визначають залежно від місця розташування джерел забруднення, їх кількості і потужності. Оскільки на металургійних заводах вони розкидані на всій території, то забруднення зони мало залежить від напрямку вітру і є умовно постійним. В основному ця зона знаходиться поблизу мартенівських і доменних цехів, фабрик, коксових батаре

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать