Екологічні аспекти економічного розвитку

ЗМІСТ

Вступ

Екологічні аспекти економічного розвитку

Висновок

Література

Вступ

Тема реферату «Екологічні аспекти економічного розвитку».

В роботі будуть розглянуті екологічні аспекти економічного розвитку України в період 1991 – 2005 років.

Нераціональна система природокористування, яка склалася в Україні, значною мірою є наслідком, з одного боку, структурних деформацій господарства, домінування природоємних галузей промисловості, ресурсо- та енергоємних технологій, сировинної орієнтації експорту, а з іншого - недосконалості ринкового механізму формування безпечного довкілля.

Тому ця тема є актуальною.

Екологічні аспекти економічного розвитку

Нераціональна система природокористування, яка склалася в Україні, значною мірою є наслідком, з одного боку, структурних деформацій господарства, домінування природоємних галузей промисловості, ресурсо- та енергоємних технологій, сировинної орієнтації експорту, а з іншого - недосконалості ринкового механізму формування безпечного довкілля.

Порівняльний аналіз даних, наведених у таблиці1, свідчить про нераціональну структуру ВВП України. Так, частка української промислової продукції в загальному виробництві товарів та послуг у 2,3 рази перевищує відповідний американський показник, а частки добувної промисловості та сільського господарства навіть у 4,99 та 6,9 рази.

Таблиця1 -Структура ВВП України та США, %

... - немає даних

Не в останню чергу цим пояснюється те, що Україна посідає одне з перших місць за рівнем споживання енергії, води на одиницю ВВП, а також за обсягами виробництва промислових відходів на душу населення. Кількість накопичених відходів нині наближається до 30 млрд. т. Величезний негативний вплив на екологічний стан навколишнього середовища, чистоту земельних і водних ресурсів, якість життєвого природного середовища здійснюють нагромаджені шкідливі та токсичні відходи господарської діяльності у сховищах організованого складування. Разом в Україні в подібних сховищах у розрахунку на 1 км² її території накопичено майже 5 тис. т токсичних відходів, а на душу населення - близько 100 т. Обсяг накопичених побутових відходів становить майже 3 % від промислових.

У більшості галузей поширене прогресуюче накопичення відходів. У результаті цього при зменшенні обсягів промислового виробництва за 1994—1999 pp. на 14,5 % кількість накопичених токсичних відходів збільшилася на 7,9 %. Витрати на вилучення і складування відходів досягають 22 % собівартості виробленої продукції, на ці цілі витрачається до 15 % інвестицій, спрямованих на розвиток виробництва. Розрахунки показують, наприклад, що для компенсації екологічних збитків у Криворізькому гірничо-металургійному регіоні ціна на продукцію гірничо-збагачувальних комбінатів має бути збільшена на 32,2 %, на продукцію підземних рудників - на 16,5 %. При розрахунках враховані витрати на компенсацію збитків від шкідливих викидів в атмосферу, опріснення кар'єрних (шахтних) вод, компенсацію збитків у результаті відчуження земель.

Складування промислових і побутових відходів призводить до відчуження сільгоспугідь, забруднення навколишнього природного середовища та погіршення екологічного стану в індустріально розвинутих регіонах.

Всі викиди можна поділити на тверді відходи, які в основному розміщені на значних площах земної поверхні, пило- та газоподібні викиди в атмосферне повітря та шкідливі викиди в підземні та поверхневі природні водойми. Відповідно галузі промислового виробництва за типами техногенного впливу на територію об'єднуються в такі групи.

До першої групи входять ті галузі, які впливають на весь природний комплекс: хімічна, вугільна, цукрова промисловості, чорна металургія, атомні електростанції, виробництво пластмас, синтетичних волокон. Ці виробництва погіршують якість повітря, води, ґрунтів. Для підприємств цих галузей характерні не тільки великі обсяги викидів шкідливих речовин, а й велика різноманітність і токсичність їх компонентів.

Друга група об'єднує галузі, які здійснюють найбільший вплив на повітря даної території. Основними забруднювачами атмосфери є підприємства енергетики, металургійної, вугільної, хімічної та нафтової промисловостей, на які припадає 81 % загального обсягу викидів шкідливих речовин.

Загальна кількість викидів від стаціонарних джерел забруднення в 2000 р. порівняно з 1991 р. зменшилася в 2,4 рази. Однак цьому сприяло не удосконалення технологічних процесів, а скорочення обсягів ВВП приблизно в таких же масштабах (рисунок1). Взагалі кількість організованих джерел забруднення збільшилася.

У таблицях 2 і 3 наведено рівень викидів шкідливих речовин різних галузей та