Судовий захист прав та свобод людини і громадянина у сфері виконавчої влади

міністерство освіти і науки україни

ХМЕЛЬНИЦЬКЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА

ЗАОЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ВІДДІЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ „ПРАВОЗНАВСТВО”

Навчальна дисципліна:

адміністративне право України

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Варіант № 10

Виконав: Киричук Н.О., студент

третього курсу, група №2 ВПО

Перевірив:

Хмельницький

2007

План

1. Дайте загальну характеристику питанням запровадження в Україні адміністративної юстиції як форми судового захисту прав та свобод

людини і громадянина у сфері виконавчої влади

2. Проаналізуйте організацію, завдання та основні функції міліції

Завдання

4. Нормативно-правові акти та література

1. Дайте загальну характеристику питанням запровадження в Україні адміністративної юстиції як форми судового захисту прав та свобод людини і громадянина у сфері виконавчої влади.

Виникнення та розвиток інституту адміністративної юстиції значною мірою пов'язано з втіленням у життя теорії розподілу влади. Завдяки цьому постійно зростала роль судової влади під час розгляду правових спорів між адміністрацією та громадяна­ми, а самі чиновники переставали бути суддями в своїх справах.

Зараз у багатьох країнах світу (Німеччина, Франція, Шве­ція та ін.) інститут адміністративної юстиції одержав своє за­конодавче закріплення. Зарубіжний досвід функціонування цього важливого правового інституту дозволяє виділити два його основних види: 1) здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності загальними судами; 2) здійснення такої діяль­ності спеціальними (спеціалізованими) адміністративними судами.

Головна ознака адміністративної юстиції виявляється в її організаційному уособленні від органів і структур, що викону­ють виконавчі функції. Адміністративна юстиція — це право­суддя, судова гілка влади. Разом з тим, це окрема адміністра­тивна гілка правосуддя. Процес у адміністративних судах, незважаючи на деякі особливості, будується на зразок загально­го судового процесу.

Для України інститут адміністративної юстиції — явище не нове. Законодавство короткочасного періоду існування само­стійної Української держави (1917—1920 рр.) не обходило своєю увагою питання діяльності органів адміністративної юстиції. Конституція Української Народної Республіки 1918 р. встановила, що судову владу в межах цивільного, криміналь­ного й адміністративного законодавства здійснюють виключ­но судові органи. При цьому адміністративно-юрисдикційна діяльність адміністративних органів обмежувалася законом¹ .

^{1 Див:.} Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. Авер'янова В.Б. - К.: Юрінком Інтер, 1998. –с 259.

Проектом Основного Державного Закону УНР в період існування Директорії (1920 р.) передбачалося введення в су­дову систему України Вищого Адміністративного Суду. Цей суд повинен був розглядати та вирішувати, додержуючись су­дового порядку, питання про законність розпоряджень адмі­ністративних органів і органів самоврядування.

Зараз можна виділити такі особливості адміністративної юстиції. По-перше, здійснення судовими органами правосуд­дя в адміністративних справах. Адміністративна юстиція — це правосуддя, а не виконавча ділянка. По-друге, процес розгля­ду адміністративних справ побудований на зразок загального судового: він є гласним, публічним, має елементи змагальності. При цьому специфіка адміністративних справ така, що їх роз­гляд вимагає особливих організаційних форм і спеціальної суддівської кваліфікації, оскільки вирішення адміністративних справ потребує, крім досконалого знання законодавства, насам­перед адміністративного, ще й знання державного управління та інших сфер діяльності.

Таким чином, «адміністративна юстиція — це встановлений законом порядок розгляду й вирішення в судовій процесуальній формі справ, що виникають у сфері державного управління між громадянами чи юридичними особами з одного боку та органа­ми виконавчої влади й місцевого самоврядування (посадовими особами) — з іншого, здійснюваний загальними або спеціально створеними для вирішення правових спорів судами.»¹

У цілому адміністративна юстиція становить один із засобів обмеження виконавчої влади, а адміністративні суди — засіб реалізації принципу розподілу влади, додатковий захисний механізм суб'єктивних прав і свобод громадян.

Потребу кардинального реформування системи адміністративно-юрисдикційних органів обумовлено низкою чинників.

¹ Стефанюк В. Запровадження адміністративної юстиції в Україні // Право України. - 1999. - №7. – С 9.

Насамперед це недостатньо високий якісний рівень роз­гляду справ про адміністративні правопорушення колегіаль­ними органами (адміністративними комісіями, виконкомами сільських і селищних рад). Навряд чи можна говорити про ви­сокий професіоналізм їх членів, що працюють у цих органах на громадських засадах.

Не завжди об'єктивно розглядають справи й органи, які здійснюють контрольно-наглядові функції (наприклад, різні державні інспекції), оскільки часто йдеться про невиконання певних приписів цих же органів, а їх посадові особи в багатьох випадках не мають юридичної освіти, що говорить про невисо­кий рівень правової підготовки працівників адміністративно-юрисдикц

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать