Форма та зміст заповіту за законодавством різних держав

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет

імені Івана Франка

Інститут післядипломної освіти

Факультет міжнародного

права і бізнесу

Контрольна робота

з дисципліни

Міжнародне приватне право

натему:

«Форма та зміст заповіту за законодавством різних держав»

Виконала

ст. Групи МПс –31

Процик О.Ю

Перевірила

К.ю.н., доц.Фединяк Г.С.

ЛЬВІВ-2010

План

1. Вступ

2. Загальна характеристика спадкового права різних держав

3. Спадкування за заповітом

А) Поняття заповіту

Б) Договори про спадкування

В) Форми заповіту за законодавством різних держав

4. Зміст заповіту в різних державах

5. Порядок складання заповітів

6. Умови відкликання заповіту, втрата сили та визнання заповіту недійсним

7. Колізії законодавства у сфері спадкування за заповітом

8. Висновок

1. Вступ

Актуальність дослідження правових питань спадкування за заповітом обумовлена зростаючим значенням права приватної власності громадян і порядку її спадкування в умовах ринкової економіки , необхідністю розробки правового механізму , який належним чином міг би захистити права і інтереси громадян. Спадкове право сьогодні – один із центральних інститутів цивільного права . Його місце у системі цивільного законодавства визначає співвідношення з іншими цивільно-правовими інститутами , в першу чергу , з інститутом права власності , який в останнє десятиріччя радикально змінився але ці зміни не знайшли відображення у спадковому праві України. Між тим , спадкове право забезпечує правонаступництво у цивільних правах і обов’язках на випадок смерті їх носія , визначає долю майна померлого.

Дослідження проблем спадкового права в умовах ринку , а саме спадкування за заповітом , має важливе теоретичне і практичне значення.

Об’єктом дослідження в роботі є різнобічна за своїм змістом й обсягом система правовідносин щодо спадкування за заповітом в різних державах , яка характеризує процес укладання , форми і зміст заповіту.

Основна мета роботи полягає в комплексному вивчені як теоретичних , так і практичних організаційно-правових питань спадкування за заповітом в різних державах.

2. Загальна характеристика спадкового права різних держав

Спадкове право, як інститут цивільного права, охоплює норми, що регулюють відносини, пов’язані з переходом прав і обов’язків від померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). У юридичній літературі справедливо проводиться поділ правовідносин у сфері спадкування на такі, що: 1) пов’язані з набуттям спадкових прав; 2) виникають в момент здійснення спадкових прав; 3)зумовлені процесом управління спадковим майном. Саме ці правовідносини стануть предметом розгляду з точки зору матеріально-правових та колізійних норм у цьому розділі.

Спадкування є одним із важливих способів набуття права власності у всіх державах. У багатьох з них поєднуються два найважливіших принципи спадкового права: свобода заповіту та охорона інтересів сім ї. Перший випливає з принципу свободи договору. Проте він обмежується на користь спадкодавця, за якою резервуються частка спадкового майна. Будучи завжди консервативним,сьогодні спадкове праве характеризується новими тенденціями,а саме: розширенням прав пережившого подружжя,усиновлених і позашлюбних дітей,участь у держави у розподілі спадкового майна з допомогою системи оподаткування,обмеженням кола осіб,які спадкують за законом. Остання тенденція розширює можливості держави у набутті виморочного (безхазяйного) майна.

У зв’язку з тим,що вирішення колізій законодавства,які часто виникають у разі спадкування,може призвести до різних результатів (наприклад,внаслідок прийняття чи неприйняття зворотного відсилання або відсилання до закону третьої держави),доцільно мати хоч би найзагальніше уявлення про спадкове право у різних державах. Наприклад,поняття спадкування у країнах «континентального» та «загального» права тлумачиться по-різному. У державах континентальної Європи спадкуванням вважається універсальне правонаступництво,за яким права та обов’язки померлого переходять безпосередньо до спадкоємців. У країнах «загального права»,зокрема в Англії та США,майно спочатку переходить за правом довірчої власності до так званого «особистого представника» померлого,який передає спадкоємцям тільки ту частку майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами.

Найпоширенішими правовими підставами спадкування в усіх правових системах вважаються заповіт і закон. Заповіт має переважаюче значення, а закон - субсидіарне, оскільки він застосовується у разі відсутності юридично дійсного заповіту, або коли заповітом охоплюється тільки частина спадкового майна чи якщо заповітом не охоплено інтереси осіб, які мають обов’язкову частку в спадковому майні. У деяких правових системах допускається укладання спадкового договору.

В Україні спадкоємство здійснюється за законом, заповітом та спадковим договором. Заповіту в Україні надається переважаюче значення. Чинні в Україні норми спадкового права відображають зазначені тенденції спадкового права. Наприклад , ст.1261 Цивільного кодексу України передбачає, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця, у т.ч. зачаті за життя спадкоємця та народженні після його смерті,той з подружжя, який його пережив, та

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать