Правові засади фінансової діяльності держави

Контрольна робота

з дисципліни: “ Фінансове право ”

Тема “Правові засади фінансової діяльності держави”

План

1. Поняття фінансової діяльності держави

2. Фінансова система України

3. Державні фінансові органи України9

Тести

Задача

Література

1. Поняття фінансової діяльності держави.

Будь-яка держава є постійно діючим механізмом, у якому внаслідок розподілу суспільної праці використовується товарне виробництво. Існування товарно-грошових відносин і дія об'єктивного закону вартості, панування системи виробничих відносин та використання механізму економічних відносин у процесі розподілу і перерозподілу внутрішнього валового продукту і національного доходу визначають об'єктивну необхідність існування державних фінансів. Державні фінанси — це система грошових відносин, що виникла разом з державою і нерозривно пов'язана з її існуванням та функціонуванням.

Фінанси держави безпосередньо зв'язані з функціонуванням коштів, завжди мають грошовий характер, але це — не кошти, а відносини людей з приводу мобілізації, розподілу і витрачання фондів коштів. Фонди коштів — централізовані і децентралізовані — є матеріальним змістом фінансів. Усі фінансові відносини є грошовими, однак не всі грошові відносини є фінансовими. Наприклад, відносини з приводу купівлі-продажу є цивільно-правовими, поставок — господарсько-правовими, штрафів за нанесення шкоди природі — адміністративно-правовими. До фінансових належать розподільні грошові відносини. Вони виникають з приводу планомірного утворення і використання централізованих (наприклад, державний бюджет) і децентралізованих (наприклад, фонди виробничого і соціального розвитку окремого підприємства) фондів коштів. Виходячи з цього, фінанси держави поділяються на централізованіі децентралізовані.

Централізовані фінанси відбивають відносини, що зв'язані з мобілізацією, розподілом і використанням централізованих фондів коштів, Централізовані фонди коштів надходять у розпорядження держави як суб'єкта влади. За рахунок централізованих фондів фінансуються видатки держави на нові будови, реконструкцію існуючих підприємств, утримуються установи невиробничої сфери — освіта, охорона здоров'я, фізична культура і спорт, оборона країни, управління, прокуратура, судові органи, здійснюється соціальне забезпечення громадян, виділяються всілякі допомоги.

Децентралізовані фонди коштів утворюються в усіх галузях народного господарства. Підприємства, організації усіх форм власності утворюють фонди коштів за рахунок своїх прибутків. Правда, держава зацікавлена в розвитку сільськогосподарського виробництва, тому з бюджету кошти направляються на фінансування розвитку агропромислового комплексу, будівництво зрошувальних і осушувальних систем, дорогих виробничих об'єктів, покращення культурно-побутових умов на селі.

Поділ державних фінансів на централізовані й децентралізовані пов'язаний з особливою роллю держави у розподілі національного доходу, наявністю різних форм власності і госпрозрахунковою організацією господарства.

Українська держава, керуючи фінансами і виступаючи у фінансових відносинах як суб'єкт влади і як власник засобів виробництва, встановлює порядок мобілізації і використання грошових фондів, особливо централізованих. Від імені держави у цих відносинах виступають компетентні органи. Діяльність держави та її органів у галузі мобілізації, розподілу і витрачання централізованих і децентралізованих фондів коштів має назву фінансової діяльності.

Основним завданням фінансової діяльності держави є максимальне забезпечення свого функціонування і виконання завдань, які стоять перед нею на різних етапах розвитку.

Відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності, є не тільки економічними. За допомогою правових норм держава надає їм юридичного характеру. Правове регулювання фінансової діяльності є однією з форм державного керівництва економікою.

Основи правової регламентації фінансової діяльності даються у Конституції будь-якої держави, яка закріплює за найвищими органами законодавчої і виконавчої влади керівництво державними фінансами. Далі ці основи розвиваються і деталізуються у фінансовому законодавстві.

У правовому відношенні чітко розмежовується фінансова діяльність, яка здійснюється державою безпосередньо і через органи господарського управління підприємств, установ та організацій. В галузі загальнодержавних фінансів держава в особі уповноважених фінансових і кредитних органів сама мобілізує, розподіляє й витрачає кошти, фінансуючи народне господарство, установи соціально-культурної сфери, оборону, охорону порядка в країні, управління, створення матеріальних і фінансових резервів.

Щодо другої частини державних коштів, то держава надає повноваження на утворення відповідних грошових фондів та їх витрачання державним підприємствам, об'єднанням та міністерствам. Ці грошові фонди є фінансами галузей народного господарства. З централізованими фондами вони тісно пов'язані податковими платежами і при потребі — фінансуванням з них.

Співвідношення між фінансовою діяльністю, що здійснюється державою безпосередньо і через господарські організації останнім часом значно змінилося, оскільки підприємства в бюджет сплачують обов'язкові (податкові і неподаткові) платежі, фінансуючи свої витрати тільки за рахунок своїх прибутків.

Визначну роль у скеруванні