Особливості поетики ранньої прози М. О. Некрасова

Вступ

Творча спадщина М. О. Некрасова є об’єктом для численних і плідних досліджень, багато з яких вже стали класикою літературознавства. Це роботи К. І. Чуковського, В. Є. Євгенова-Максимова, М. М. Гіна, М. В. Теплинського та ін. Однак усі ці наукові праці присвячені переважно вивченню поетичної спадщини письменника, а от прозові твори залишилися ніби «у тіні» і представляють собою малодосліджену грань літературної творчості автора.

Художня проза М. Некрасова вивчена досить нерівномірно. Величезне значення мають дослідження та окремі статті Чуковського та Євгенова-Максимова про Некрасова: книги Чуковського «Майстерність Некрасова» та «Люди і книги», зібрана з ряду статей; фундаментальна праця Євгенова-Максимова «Життя та діяльність М. О. Некрасова, ряд його статей. Значний внесок до вивчення незавершених творів Некрасова вніс Г. А. Гуковський. Йому належить, наприклад, стаття «Невидані повісті Некрасова в історії російської прози» [26].

Стосовно прози М. О. Некрасова у російському літературознавстві складається ситуація, за якої неможливо розглядати оповідання, повісті, романи та фельєтони письменника лише як твори другорядні та як такі, що не мають жодного впливу на поезію митця. Сам Некрасов вважав свої романи чимось на кшталт творчої майстерні, де розроблялися нові естетичні принципи; досвід Некрасова-прозаїка став у нагоді Некрасову-поету, що у поезії розвивав теми, мотиви та образи своїх прозових творів. Таким чином, отримати цілісне уявлення про творчі досягнення письменника можна лише вивчивши та дослідивши усі форми його літературних творів, а також їх взаємодію між собою.

У світлі окресленої ситуації актуальність звернення до прози Некрасова полягає у наступному: ця частина творчої спадщини письменника вивчена недостатньо. Історики літератури почали вивчати художню прозу Некрасова лише у ХХ столітті. Ними були проведені текстологічні дослідження, датування творів, установлені їх варіанти, проведено пошук джерел, прототипів, порівняльний аналіз біографії письменника та тексту його творів. Проте проза Некрасова все ж потребує аналітичного розгляду, оскільки її загальні та часткові аспекти не отримали усестороннього висвітлення.

Наукову новизну роботи багато у чому зумовлено самим підходом до матеріалу, що передбачає комплексний аналіз некрасівської прози у її власне поетологічних, типологічних, генетичних аспектах. У роботі також виокремлено провідні теми та мотиви прози Некрасова, виявлено образи, що є наскрізними для творчості письменника. Крім того, здійснений аналіз міжродових зв’язків дозволяє окреслити перспективні напрями у вивченні взаємодії поезії та прози цього митця.

Об’єктом дослідження у роботі є прозова спадщина Некрасовав цілому та роман «Жизнь и похождения Тихона Тростникова» зокрема.

Предметом – генезис творчості Некрасова-прозаїка та специфіка її міжродового функціонування, що проявляється у використанні мотивів та образів прозових творів митця у його поезії.

Методологія дослідження . Дану роботу засновано на комплексному підході, що поєднує історико-генетичний, порівняльний та типологічний методи.

Метою дослідження є виявлення законів родової, жанрової, стилістичної динаміки некрасівської прози та визначення її місця у діалектиці його літературної особистості.

На шляху до вказаної мети нами були висунуті та вирішені наступні завдання :

- показати, як стилістичне різноманіття творів Некрасова відобразило еволюцію митця;

- дослідити закони творчої авторської поведінки, що зумовили появу певних сюжетних моделей у некрасівських творах;

- виявити культурно-історичні та морально-етичні сталі у художній прозі Некрасова;

- проаналізувати характер їх втілення у прозових творах письменника;

- прослідкувати витоки та розвиток художніх образів, що є наскрізними у творчості Некрасова;

- вивчити характер міжродових зв’язків у творчій спадщині письменника.

Теоретичне значення роботи полягає у тому, що вона дозволяє конкретизувати уявлення спеціалістів про процес формування реалізму у російській літературі 1840-х – 1850-х рр..

Практичне значення отриманих результатів: вони можуть бути використані у подальшому вивченні художньої творчості Некрасова, а також під час викладання історико-літературних курсів, присвячених творчості Некрасова і російського роману ХІХ ст. Матеріали роботи можуть стати у нагоді для коментування видань Некрасова.

Основні положення роботи пройшли апробацію в ході попереднього захисту випускних робіт на кафедрі світової літератури та культури ХДУ (квітень 2007).

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Перший розділ присвячено вивченню діалектики прозової творчості М. Некрасова. Розглянуто основні напрями розвитку літературної особистості письменника. Другий розділ містить дослідження щодо образно-тематичної сфери некрасівських прозових творів. Основні мотиви та образи прози автора характеризуються з позицій двох зрізів: культурно-історичного та морально-етичного. У третьому параграфі другого розділу оглядово висвітлюються міжродові зв’язки у творчості Некрасова. У висновках наводяться основні результати та підсумки вивчення теми роботи.

РОЗДІЛ 1

ГЕНЕЗИС ПРОЗИ М. О. НЕКРАСОВА

1.1. Особливості поетики ранньої прози М. О.