У старшому дошкільному віці разом із зв’язністю мовлення у дітей розвиваються такі комунікативні якості, як виразність і образність. Разом з вираженням думки образне зв’язне мовлення відображає відчуття, емоційні й естетичні переживання. Більшість дослідників виразним мовленням уважають таке, яке побудовано так, що самим підбором і розміщенням засобів мови, своєю знаковою структурою воно впливає не тільки на розум, але й на емоційну сферу свідомості й підтримує увагу слухача або читача (С.Рубінштейн, В.Костомаров).
Образності й виразності мовлення набуває тільки при тісному поєднанні роботи думки й щирого почуття з точним добором мовних засобів. При цьому, чим яскравіше й самостійніше думка, тим глибші й щиріші почуття вона викликає, тим точніше необхідно добирати й використовувати виразні засоби мовлення: окремі слова, словосполучення, речення, інтонації.
Процес становлення виразності й образності дитячого мовлення знаходиться в центрі уваги багатьох дослідників. У їх працях наголошується на тому, що зміст своїх думок дитина передає за допомогою простого слова; свій внутрішній стан, свої відчуття, відносини виражає засобами слова, тому вони мають особливу інтонацію, звучання, образність (Л.Виготський, С.Рубінштейн, А.Люблинська).
С.Рубінштейн, А.Леушина, Н.Карпінська відзначають, що виразність мовлення дошкільників відповідно до вікових періодів їх розвитку носить неоднаковий, мінливий характер: від яскравості, експресивності й емоційності в молодшому дошкільному віці до сухості й маловиразності в старшому. На їх думку, для розвитку виразності мовлення у дітей старшого дошкільного віку необхідна систематична й цілеспрямована робота.
Найвагомішими джерелами розвитку виразності дитячого мовлення є твори художньої літератури й усної народної творчості, у тому числі й малі фольклорні форми. Під упливом живого слова художньої літератури й фольклору розвивається естетика мовленнєвої культури дошкільників. За допомогою цих творів у дітей розвиваються вміння тонко відчувати художню форму, мелодику й ритм рідної мови. При цьому ознайомлення дітей з творами літератури й фольклору ґрунтується на прищепленні їм навичок не тільки емоційного сприйняття творів, але й свідомого засвоєння знань про мистецтво слова взагалі. За твердженням Н.Ветлугіної, “естетичне переживання дитини характеризується єдністю емоційного й свідомого”. Переконувати треба не тільки безпосередньо впливом на емоції, художніми образами, звуками, фарбами, поетичним словом, але й звертатися до свідомості дитини, орієнтувати її на самостійне спостереження. Ознайомлення дітей з художніми творами супроводжується роботою з розвитку розуміння ролі художніх засобів у літературному тексті.
Серед розмаїтості всієї виразно-образотворчої системи художньої літератури й фольклору ми виділяємо ті засоби художньої виразності, які найчастіше зустрічаються у творах, що входять до кола дитячого читання. Це, перш за все, звукопис – сукупність прийомів для посилення звукової виразності художнього мовлення. Вона підкреслює численні образотворчі, смислові, емоційні властивості художніх творів. Як рима, так і звуконаслідування є необхідними, обов’язковими властивостями цих творів. Простий і точний підбір імітаційних звукових рядів робить твори літератури дуже виразними, й вони швидко запам’ятовуються. Унаслідок цього вони є тією школою, через яку діти одержують перші уявлення про властивості художнього звукопису, засвоюють особливості поетичної мови.
Велику роль у створенні виразності літературного твору виконують стилістичні засоби художньої виразності. Серед них своєю образністю та поетичністю виділяється метафора. Вона дає можливість дитині сприйняти поняття, зробити його наочним, наділити його певними якостями. Поширеним різновидом метафори є художнє уособлення, що найчастіше зустрічається в казках, піснях, легендах. Персоніфікація через свою алегоричність більшою мірою застосовується в народних казках про тварин і народних піснях. Саме в цих жанрах тварини й предмети персоніфікуються частіше, наділяються здатністю говорити й діяти, як люди. Ще одним різновидом метафори є гіпербола. Порушення в змісті твору реальних пропорцій і співвідношень, яке створюється гіперболою, викликає у дошкільників гумористичні асоціації й образи.
Образний напрям у творах літератури й фольклору має й такий засіб виразності, як порівняння. Воно дозволяє конкретніше, яскравіше й точніше охарактеризувати один предмет або явище за допомогою іншого. Сприйняття дітьми цього художнього тропа розвиває творчі здібності дошкільників до художнього опису, образотворчості в мовленні. Оригінальність думки, її яскравість, образність передає у творах епітет. З його допомогою мова набуває високої естетичної функції. Як орнамент, прикрашають тканину кожного літературного твору зменшувально-пестливі суфікси. При цьому назви предметів, про які йдеться в літературних творах, набувають мелодійності.
Організована робота з формування в дошкільників виразності мовлення потребує розв’язання таких завдань, як виховання чуттєвої основи сприйняття дітьми художнього слова й тим самим створення умов для оволодіння дошкільниками особливим даром – “даром слова”.
Основною формою роботи з розвитку виразного й образного мовлення є гра-драматизація, яка разом з ігровою мотивацією виділяється й своєю комунікативною спрямованістю. Її викорис
Одними из наиболее популярных услуг на рынке IT-технологий являются создание и продвижение лендингов. Они способны положительно влиять на деятельность любого бизнес-проекта в интернете. Судя по многочисленным отзывам, заказавшие создание лендингов люди ни разу не пожалели о потраченных деньгах. Они вложили в будущее, которое неразрывно связано с интернетом. Всё больше и больше предпринимателей обращаются к услугам разных агентств, веб-студий, чтобы заказать создание лендинга у профессионалов.