Поняття, цілі, особливості наукової творчості студентів

План

1. Поняття наукової творчості студентів.

2. Особливості, цілі і завдання наукової творчості.

3. Рівні творчого потенціалу студентів.

Використана література

1. Поняття наукової творчості студентів

Навчальна праця є важливим компонентом навчально-виховного процесу у ВЗН, саме тієї його сторони, яка відображає активність студента в оволодінні соціальним досвідом. Тому слід звертати особливу увагу на формування у студентів різноманітних, глибоких і міцних систем знань, на максимальну стимуляцію їх самостійної діяльності, розвиток стійких творчих інтересів, цілеспрямованості творчих пошуків, наполегливості під час виконання творчих завдань.

Творчість науковці розглядають по-різному. За визначенням С.О.Смирнова, творча діяльність є засобом інтенсивного розвитку інтелектуальних можливостей і особистісних якостей тієї людини, яка навчається [6]. В.І.Петрушин говорить: “Творчий процес – це діяльність людини, яка направлена на створення чогось нового, оригінального продукту у галузі ідей, мистецтва, а також виробництва і організації. Новизна, яка виникає в результаті творчої діяльності, може мати як об’єктивний, так і суб’єктивний характер."[7]. Творчість – це така діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове, чого до цього часу не було. [5]. Ставлячи завдання розробки методики навчання студентів гуманітарних вузів інформатики, спрямованої на розвиток їх творчої діяльності, візьмемо за основу визначення С.О.Смирнова.

Сутність творчості – у передбаченні результату, створенні силою думки гіпотези та її перевірці. Діапазон творчих завдань надзвичайно широкий і складний: від розв’язання головоломки до наукового відкриття – але сутність їх одна: при вирішенні здійснюється акт творчості, знаходиться новий шлях або створюється щось нове. Тут потрібні особливі якості розуму: спостережливість, уміння зіставляти й аналізувати, комбінувати, знаходити зв’язки і залежності, закономірності, тобто вирішення творчих завдань розвиває творчі здібності майбутніх спеціалістів. Як зазазначає С.О.Смирнов, творча діяльність є засобом інтенсивної роботи, інтенсивного навчання. У процесі навчання від студента слід вимагати, щоб він умів правильно моделювати і користуватися аналогіями; науково фантазувати; бути працездатним, послідовним, наполегливим, пристрасним, самокритичним, точним [2].

Із двох різних цілей навчання: студенти повинні запам’ятати і зрозуміти; студенти повинні розвинути здатність і смак до самостійного мислення, викладач, безумовно, повинен прагнути до реалізації другої. При цьому дуже важливою є постановка навчального завдання, тобто така організація змісту завдання (та інструкції до неї, якщо це необхідно), яка стимулює самостійний пошук [8].

Встановлення зв’язку між новим і засвоєним здійснюється у всіх студентів по-різному, тому знання мають бути диференційованими, можливо, з різнотипними інструкціями.

Об’єктивність навчально-виховного процесу визначається не лише рівнем засвоєння знань, але й ставленням до навчання. Як зазначає Г.С.Костюк, навчальна діяльність проходить по-різному залежно від суб’ктивних причин, від того, як особистість ставиться до цієї діяльності, яка її внутрішня позиція, якого змісту набуває для неї діяльність [4].

Багато психологів, зокрема Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, А.К.Макаров, С.Д.Максименко, П.М.Якобсон та інші центральним компонентом ставлення до навчання вважають навчальне мотивування.

М.І.Алєксєєв експериментально з’ясував зв’язок між мотиваційним і операційним компонентами навчальної діяльності. О.М.Леонтьєв ставлення до навчання розкриває шляхом визначення значення для особистості засвоюваних знань і навчальної діяльності загалом [3].

Мотиви – це те, заради чого людина вчиться, що підштовхує її до навчання. Таким чином, якщо йдеться про студентів гуманітарних спеціальностей, то основним мотивом вивчення інформатики може бути добір професійно значущих завдань.

2. Особливості, цілі і завдання наукової творчості

Завданнями формування наукової творчості студентів є:

- забезпечити професіоналізацію занять з практики усного і писемного мовлення (УПМ) студентів на початковому етапі навчання;

- залучити студентів до систематичної науково-дослідної роботи;

- активізувати імітаційно-педагогічну діяльність студентів на заняттях із практики УПМ.

Методологічними засадами є положення наукової теорії пізнання про діалектичний взаємозв’язок і взаємообумовленість явищ, переходу кількісних змін у якісні, провідні положення наукової теорії пізнання про єдність діяльності, свідомості й особистості, сутність людини як суб’єкта пізнання; методологічними орієнтирами виступили ідеї гуманістичної особистісно орієнтованої парадигми освіти, що забезпечує формування творчого потенціалу студента, провідної ролі професійного навчання у процесі становлення особистості майбутнього фахівця.

Підходи вчених до визначення сутності, характеру, складових та ролі творчого потенціалу у процесі розвитку особистості є досить неоднозначними. Результати дослідження аспектів творчої особистості дозволили констатувати, що в науці немає єдиної думки щодо якісних і кількісних показників творчого потенціалу. Основною причиною нечіткого визначення поняття і ролі потенціалу в процесі розвитку творчої особистості є, по-перше, його порівняння, а в окремих випадках і повна ідент

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать