Внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

Туренко Наталія Миколаївна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині

(друга половина ХІХ – початок ХХ століття)

Харків – 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник –доктор педагогічних наук, доцент

Друганова Олена Миколаївна ,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, професор кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент

Шпак Валентина Павлівна ,

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, завідувач кафедри соціальної і корекційної педагогіки;

кандидат педагогічних наук, професор

Якушко Наталія Михайлівна ,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, декан факультету початкового навчання.

Захист відбудеться «14» жовтня 2010 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за адресою: вул. Артема, 29, ауд. № 216, м. Харків, 61002.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: вул. Блюхера, 2, ауд. № 215-В, м. Харків, 61168.

Автореферат розісланий «13» вересня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої радиО.В. Попова

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження . На сучасному етапі творення незалежної української держави з усією гостротою постають не тільки соціально-економічні, але й культурно-освітні та морально-ціннісні проблеми. Серед них надзвичайної актуальності набувають питання дошкільного виховання як початкової ланки системи освіти, від якої залежить майбутнє держави, перспективи її подальшого розвитку. Не випадково ці питання відбито в Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ ст.»), Законі України «Про дошкільну освіту», Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті.

Воднораз реалії сьогодення, кризові явища в економічній та духовній сферах життя негативно позначилися на практиці виховання молодого покоління. Так, знищення мережі дошкільних установ, зменшення обсягів їх державного фінансування, погіршення умов роботи працівників дошкільної освіти, зниження престижу професії вихователя, що призводить до постійного відпливу кваліфікованих кадрів в інші сфери діяльності, потребують пошуку шляхів реформування дошкільної освіти на нових наукових засадах.

Розв’язанню зазначених проблем сприятиме використання творчих ідей і досягнень прогресивної інтелігенції й громадсько-педагогічних об’єднань минулого за умови їх об’єктивної оцінки та неупередженого аналізу. У цьому плані особливий інтерес становить період другої половини ХІХ – початку ХХ ст., звернення до якого пояснюється тим, що саме на цей час припадає інтенсивний пошук прогресивною вітчизняною громадськістю шляхів започаткування і розвитку дошкільних установ, розробки оригінальних теоретико-методичних засад їх організації та функціонування.

Установлено, що перші дослідження з аналізу внеску громадських організацій, приватних осіб і асоціацій у розвиток дошкільного виховання в Україні з’явилися ще наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. (А. Арнольді, Н. Лубенець, С. Русова, П. Каптерев та інші). Проте вони були обмежені переважно матеріалами діяльності петербурзьких та київських громадсько-педагогічних об’єднань.

За радянських часів внесок громадсько-приватної ініціативи в розвиток дошкільного виховання як важливого складника української культури та освіти майже не враховувався. Історія діяльності дитячих садків, ясел, притулків та інших типів закладів виховання дітей дошкільного віку, ініціаторами яких виступали приватні особи, асоціації, земські установи, замовчувалася; спотворювалися дані й щодо благодійної участі приватних осіб і громадських організацій у розбудові основ дошкільної педагогіки (В. Чередниченко, І. Чувашев та інші).

Нове осмислення участі прогресивної інтелігенції в розбудові системи дошкільної освіти в дореволюційні часи відбулося на початку 90-х рр. ХХ ст. Саме в цей час з’являються праці Л. Вовк, С. Золотухіної, Н. Побірченко, О. Попової, О. Сухомлинської, М. Стельмаховича, Н. Якушко та інших, у яких певною мірою відбито різні напрями діяльності видатних вітчизняних педагогів, громадських організацій і педагогічних об’єднань, котрі займалися проблемами виховання дітей у цілому й дошкільного віку зокрема, оглядово висвітлено історію приватних та народних дитячих садків, ясел, притулків; наведено дані про пожертвування приватними особами коштів на їх заснування та діяльність.

Протягом останніх десяти років провідну роль у вивченні розвитку громадської та приватної ініціативи в освіті України в різні історичні часи, зокрема і в межах визначеного нами хронологічного періоду, відіграють дослідження В. Корнієнко, С. Поляруша, О. Друганової, А. Нарадька та інших. Окремі аспекти дія

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать